6 березня. Христос — наш Спаситель

“... Який визволив нас від влади темряви і перевів у Царство улюбленого Свого Сина, в Якому ми маємо викуплення Кров'ю Його” (Кол.1:13-14).ДПХ 171.1

Незалежно від того, ким ви є і яким у минулому було ваше життя, ви можете спастися тільки шляхом, визначеним Богом. Передусім вам слід розкаятися і безпомічно впасти на Скелю — Ісуса Христа. Відчуйте свою потребу в божественному Лікареві, в єдиному засобі порятунку від гріха — в крові Ісуса Христа. Цей засіб можна отримати тільки через покаяння перед Богом та віру в Господа Ісуса Христа. Христова кров матиме силу тільки для тих, хто відчуває потребу в її очищувальній силі.ДПХ 171.2

Яка неперевершена любов і милість, адже коли ми ще не покладалися на Божу ласку, Христос готовий був врятувати нас! Але великий Лікар чекає від кожної людини беззастережного послуху. Не шукайте самі собі ліків. Нехай Христос керує вашою волею та діями.ДПХ 171.3

Можна лестити собі, вважаючи себе високоморальною людиною, котра на відміну від інших грішників, не має потреби коритися перед Богом. Однак кожен має ввійти в життя таким самим шляхом, яким увіходять великі грішники — зректися особистої праведності та благати Бога зарахувати нам Христову праведність. Покладемося ж цілковито на Христа як на божественну силу. Наше “я” має вмерти. Визнайте: все, що ви набули, походить від незліченних багатств божественної благодаті. Нехай ваше серце скаже: “Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своєму дай славу за милість Твою, за правду Твою!” (Псал.113:9).ДПХ 171.4

Після справжньої віри стоїть любов, а за любов'ю — послух. Увесь хист і прагнення наверненої людини перебувають під контролем Христа. Його Дух — це відновлювальна сила, яка перевтілює за Божою подобою всіх, хто тільки приймає її. “Кожен народжений від Бога не чинить гріха” (1Йоан 3:9). Він відчуває, що відкуплений Христовою кров'ю, пам'ятає урочисту обітницю: “Прославляти Бога в тілі своєму і в дусі своєму, бо вони Божі” (1Кор.6:20). Любов до гріха і до власного “я” викорінюються. Така людина щодня запитує себе: “Що я повинен ще присвятити Господеві за всі Його благодіяння для мене? Господи, чого Ти ще бажаєш отримати від мене?”.ДПХ 171.5