8 квітня. Бийте на сполох!

“Засурміть на Сіоні в сурму, здійміть крик на святій горі Моїй! Затремтіть, всі мешканці землі, бо прийшов день Господній, бо близько вже Він” (Йоіл 2:1).ДПХ 210.1

Тепер необхідно цілком зосередитись на питаннях нашої вічної долі. Не можна дозволити собі відсунути небесне на другий план. На землі звершуються Божі суди. Нас серйозно застерігають: “Будьте готові, бо в котру годину не думаєте, прийде Син Людський” (Матв.24:44).ДПХ 210.2

Є чимало людей у наших церквах, яким не відкрита істина про час, в якому вони живуть. Я закликаю таких не нехтувати ознаками часу, які ясно свідчать про наближення кінця. Багато з тих, що не шукають спасіння своєї душі, незабаром гірко заплачуть і скажуть: “Минули жнива, скінчилося літо, а ми не спасенні” (Єрем.8:20).ДПХ 210.3

Ми переживаємо заключні сцени цієї земної історії. Пророцтва вельми швидко збуваються. Часи випробування також миттєво пролітають. Ми не маємо часу, щоб його гаяти. Нехай ніхто не говорить у своєму серці або через свої вчинки: “Не скоро прийде Господар мій” (Матв.24:48). Нехай же вістка про швидке повернення Христа прозвучить словами серйозної перестороги. Усюди переконуймо людей, щоб каялися і стереглись майбутнього гніву. Закликаймо їх до негайного приготування, бо не знаємо, що чекає на нас попереду. Нехай же служителі й рядові члени виходять на достиглі ниви.ДПХ 210.4

Господь незабаром прийде, і нам слід підготуватися, щоб зустріти Його в мирі. Приймемо тверде рішення зробити усе від нас залежне, щоб передати світло іншим людям. Не будемо сумувати, але пильнувати; ми повинні завжди бачити перед собою Господа. Нам слід бути готовими до Його появи і чекати. Як же славно буде побачити Спасителя і почути привітання, звернене до нас — Його викупленого народу! Ми чекаємо тривалий час, але наша віра не повинна ослабнути. Якщо б ми тільки побачили Царя в Його красі, то назавжди були б щасливими. Я відчуваю, як мені хочеться голосно закричати: “Готуйтеся йти додому!” Вже недалеко той день, коли Христос прийде в силі та у великій славі, щоб взяти спасенних у Свій вічний дім.ДПХ 210.5