22 квітня. Безкорислива доброчинність

“І вже не я живу, а Христос живе в мені. А що живу тепер у тілі, то живу вірою в Сина Божого, Який полюбив мене і віддав Себе за мене” (Гал.2:20).ДПХ 224.1

Вірою Павло отримав Христову благодать, і ця благодать задовольнила потреби його душі. Вірою він прийняв небесний дар і ділився ним з душами, які прагнули світла. Те саме й ми повинні робити. Моліться про таку віру, прагніть її, вірте, що Бог дасть її вам.ДПХ 224.2

У нашому світі необхідно звершити грандіозну роботу. Це не є царство мрій. Перед нами живі реалії. З усіх боків видно прояв диявольської сили. Тож будемо співпрацювати з Тим, Хто багато робить для відновлення і піднесення людини. Не забуваймо також, що працюючий для Христа повинен поповнювати свої сили з Джерела усякої сили. Християнам потрібна сила думки, твердість мети і знання, які приходять від вивчення Слова Божого. Вони не можуть дозволити переобтяжувати свій розум дрібницями. Щодня вони мусять оновлюватися у духовній силі.ДПХ 224.3

Навчайтеся від Того, Хто сказав: “Я лагідний і покірливий серцем” (Матв.11:29). Навчаючись у Нього, ви знайдете спокій. Щодня ви набуватимете досвіду в духовному, день за днем будете глибше розуміти велич Його спасіння і славу єднання з Ним. Ви щоразу більше будете пізнавати, як жити христоподібним життям, і постійно зростатимете, дедалі більше уподібнюючись до Спасителя.ДПХ 224.4

Якщо ми помремо для себе і будемо більше розуміти, ким Христос може бути для нас і чим можемо стати ми для Нього; якщо з'єднаємось один з одним через християнське спілкування, то Бог могутньо проявить Себе через нас. Тоді освятимося істиною й насправді будемо вибрані Богом. Ми цінуватимемо кожен день життя, тому що побачимо в ньому можливість використати доручені нам дари для благословення інших.ДПХ 224.5

Необхідно забувати про себе, любити інших і служити їм. Ми можемо і не пам'ятати добрих вчинків, які зробили, але вічність освітить кожну справу для спасіння душ, кожне слово, сказане для втіхи Божих дітей. І ці справи задля Христа також будуть джерелом радості всю вічність.ДПХ 224.6