Loading...
Larger font
Smaller font
Copy
Print
Contents

Другий прихід Христа — головна подія майбутнього

 - Contents
  • Results
  • Related
  • Featured
No results found for: "".
  • Weighted Relevancy
  • Content Sequence
  • Relevancy
  • Earliest First
  • Latest First
    Larger font
    Smaller font
    Copy
    Print
    Contents

    6 жовтня. Оголошення дня і часу Другого приходу Христа

    “Про день же той і годину ніхто не знає, ні ангели небесні, ні Син, тільки Отець Один” (Матв.24:36)ДПХ 408.1

    “З неба лунає Божий голос, що проголошує день і час приходу Ісуса та урочисте укладення вічного Заповіту зі Своїм народом. Подібно до найгучнішого гуркоту грому, Його слова пролунають по всій землі” (Велика боротьба, c. [640]).ДПХ 408.2

    Він говорив фразу, потім робив паузу, доки слова линули землею. Божий Ізраїль, не відриваючи очей від неба, слухав слова, які проголошував Єгова, вони лунали над землею, немов громові перекоти. Це видовище навіювало благоговійний страх. Після кожної фрази святі вигукували: “Слава! Алілуя!”*“Алілуя!” (гебрейське) — хваліть Господа!.ДПХ 408.3

    Святі, які залишилися живими, 144 тисячі, знають і розуміють голос, в той час як нечестиві думають, ніби це звук грому і землетрусу.ДПХ 408.4

    Ізраїль Божий слухає їх; погляд дітей Божих спрямований догори, їхні обличчя, осяяні Його славою, світяться, немов обличчя Мойсея, коли той зійшов з гори Сінай. Нечестиві не можуть дивитися на них. І коли проголошується благословення над тими, які шанували Бога, дотримуючись Його святої суботи, залунають гучні вигуки перемоги (Велика боротьба, c. [640]).ДПХ 408.5

    Далі — розпочнеться період ювілею, коли земля відпочиватиме.ДПХ 408.6

    Славне світло сяяло на них (святих). Як же гарно вони виглядали! Усі сліди турбот і втоми зникли, кожне обличчя було здоровим і вродливим, їхні вороги — нечестиві, що їх оточували, попадали, як мертві; вони не могли витримати світла, що сяяло на викуплених святих. Це світло і слава спочивали на них, аж поки Ісус явився на хмарах небесних.ДПХ 408.7

    Тоді я побачила полум'яну хмару, яка наближалася до місця, де стояв Ісус. Ісус ступив на цю хмару, і вона понесла Його на схід, звідки вперше з'явилася святим на землі у вигляді невеликої темної хмари, що були ознакою Сина Людського. Поки хмара рухалася від Найсвятішого на схід, а це зайняло декілька днів, збіговисько сатани падало до ніг святих.ДПХ 408.8

    Larger font
    Smaller font
    Copy
    Print
    Contents