20 листопада. Слава небесного світу

“І відвіку не чули, до вух не доходило, око не бачило Бога, крім Тебе, Який би зробив так тому, хто надію на Нього кладе!” (Ісая 64:4)ДПХ 453.1

Багато людей бажає зазирнути у славу майбутнього світу і збагнути глибини вічних таємниць, та їхні зусилля даремні. “Відкрите — наше та наших сипів” (Втор.29:28). Великий Автор Відкриттів розповів нашому розумові багато того, що необхідне для розуміння краси небесного світу та оцінки майбутньої відплати.ДПХ 453.2

Одкровення Ісуса щодо небесного світу такі, що тільки духовний розум може їх оцінити. Можна напружувати свою уяву, щоб зобразити небесну славу, але “чого око не бачило і вухо не чуло, і що на серце людині не приходило, те Бог приготував тим, які люблять Його” (1Кор.2:9). Ми перебуваємо в оточенні небесних істот. Ангели, носії світла, створюють небесну атмосферу навколо душі, підіймаючи нас до невидимого та вічного. Смертними очима ми не бачимо їхніх постатей, і тільки духовним баченням можна осягнути небесне. Наші людські зусилля вичерпуються, намагаючись збагнути невимовну славу ангелів, що несуть світло. Лише духовне вухо може розрізнити гармонію небесних голосів. Христос не має наміру збуджувати наші емоції яскравими описами. Він чітко відкрив Себе як Дорогу, Істину й Життя, як єдиний засіб для спасіння. Більшого від нас не вимагається.ДПХ 453.3

Христос може піднести душу до небесних висот і через відчинені двері показати славу небесного святилища, яка сяє крізь його ворота, та нам слід побачити її вірою, а не смертними очима. Він не забуває, що ми, Його співробітники, звершуємо Божі діла у світі, виснаженому і затьмареному прокляттям. Саме у цьому світі, вкритому, немовби саваном, моральною темрявою, де “темрява покриває землю і морок народи” (Ісая 60:2) — саме тут нам належить жити у світлі небес.ДПХ 453.4