Там новий Єрусалим — столиця прославленої Нової Землі, “корона слави в Господній руці й діадема царства в долині Бога свого”. “А світлість Його подібна до каменя дорогоцінного, як каменя ясписа, що блищить, як кришталь... Спасенні народи ходитимуть у світлі Його, а земні царі принесуть свою славу до Нього”. Господь говорить: “І буду Я Єрусалимом радіти, і втішатися буду народом Своїм...” (Ісая 62:3; 65:19; Об'явл.21:11, 24).ДПХ 478.2

У Божому місті “ночі не буде”. Там ніхто не має потреби у відпочинку і не прагне його. Ніхто не зазнає втоми, виконуючи Божу волю та прославляючи Його Ім'я. Ми завжди будемо відчувати свіжість, що ніколи не минає... “І не буде потреби в світлі світильника, ані в світлі сонная, бо освітлює їх Господь Бог...” (Об'явл.22:5). Замість сонячного світла буде сяйво, яке не вирізняється сліпучою яскравістю, але набагато перевершує наше полуденне світло. Слава Бога й Агнця сповнює Святе Місто невгасимим світлом. Спасенні ходитимуть у сяйві слави вічного дня.ДПХ 478.3

“А храму не бачив я в ньому, бо Господь, Бог Вседержитель — йому храм і Агнець” (Об'явл.21:22). Народ Божий має перевагу безпосередньо спілкуватися з Отцем і Сином. “...Тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці” (1Кор.13:12). Іншими словами, бачимо образ Божий, відображений, ніби в дзеркалі, у творінні природи, в Його відносинах з людьми; але тоді ми побачимо Його віч-на-віч, вже не “як у загадці”. Ми будемо перебувати в Його присутності й бачити славу Його (Велика боротьба, c. [676-677]).ДПХ 478.4

Там ми пізнаємо так, як і нас пізнано. Там любов і співчуття, які Бог започаткував у душі, знайдуть своє найвище і найпрекрасніше втілення.ДПХ 478.5

У майбутньому ми матимемо також часте спілкування зі святими істотами; будемо насолоджуватися гармонією спілкування з блаженними ангелами, а також вірними всіх віків: священні пов'язі об'єднують разом всю небесну та земну родиму.ДПХ 478.6

13 грудня. Слава вічного світу

15 грудня. Нетлінна спадщина