Зустріч двох Адамів

Коли викуплених запрошують увійти до міста Божого, повітря сповнюється радісними, переможними вигуками. Незабаром зустрінуться два Адами. Син Божий з розпростертими обіймами готовий зустріти батька людського роду — створену Ним істоту, що згрішила проти Свого Творця і за гріх якої Спаситель поніс на Своєму тілі сліди розп'яття. Коли Адам бачить рани, залишені безжалісними цвяхами, він не падає в обійми Свого Господа, а в смиренні припадає до Його ніг зі словами: « Достойний, достойний Агнець, Котрий був заколений! ». Спаситель ніжно підіймає його і просить ще раз поглянути на свою домівку — Едем, з якого він так давно був вигнаний.GrHu 99.1

Життя Адама на землі було сповнене печалі. Кожний в'янучий листок, кожна тварина, принесена в жертву, кожна хвороблива тінь на прекрасному обличчі природи, кожна порочна пляма в характері людини знову й знову нагадували йому про гріх. Жахливими були докори сумління, яких він зазнав, дивлячись, як зростає беззаконня та чуючи у відповідь на свої перестороги докори за те, що він є винуватцем появи гріха. Тепер, завдяки служінню примирення, Адамові повернено панування, що належало йому від самого початку.GrHu 99.2

Безмежно щасливий Адам милується деревами, котрі й раніше викликали в нього захоплення, — тими деревами, плоди яких він збирав у радісні дні своєї непорочності. Він дивиться на виноградні лози, які власноручно вирощував; бачить ті квіти, котрі так любив доглядати. Адам усвідомлює реальність того, що бачить, — це, насправді відновлений Едем.GrHu 99.3

Спаситель приводить Його до дерева життя, зриває чудові плоди і пропонує йому скуштувати їх. Адам озирається навколо себе і бачить безліч своїх викуплених нащадків, які стоять у Божому раю. Тоді він кладе свій сяючий вінець до ніг Ісуса і, припавши до Його грудей, палко обіймає Викупителя. Він торкається струн золотих гусел, і під небесним склепінням лунає пісня перемоги. «Достойний, достойний Агнець Божий, Котрий був заколений і знову живе! ». Сім'я Адама приєднується до співу і складає до ніг Спасителя свої вінці, у благоговінні схиляючись перед Ним. За цим возз'єднанням спостерігають ангели, які оплакували падіння Адама і раділи, коли Ісус після Свого воскресіння вознісся на Небеса, визволивши від смерті всіх, хто повірить у Його Ім'я. Тепер вони бачать результат викуплення, і їхні голоси зливаються в славослів'ї.GrHu 100.1

Кришталеве море перед престолом — воно немовби скло, змішане з вогнем, — і виблискує від слави Божої. Тут зібрані ті, які перемогли звіра та образ його і знамено його і число імені його... 144 тисячі викуплених серед людей співають «пісню нову» перед престолом, пісню, якої ніхто не міг навчитися, окрім 144 тисяч, бо це — пісня пережитих досвідів, яких ніхто інший не мав. Це ті, які « йдуть за Агнцем, куди Він іде». Це — люди, взяті від землі, із середовища живих, «первістки Богові і Агнцеві» (Об'явл. 15:2,3; 14:1-5). Вони «прийшли від великого горя», пережили такий час лиха, якого не було від початку світу; вони зазнали душевної агонії в час скорботи Якова; вони були без Заступника під час злиття останніх кар Божих. Та все ж вони визволені, тому що «випрали одіж свою та вибілили її в крові Агнця». «Не знайшлося бо підступу в їхніх устах, бо вони непорочні». (Об'явл. 14:5; 7:15). ««Вони голоду й спраги терпіти не будуть уже, і не буде палити їх сонце, ані спека яка». Бо Агнець, що серед престолу, буде їх пасти, і водитиме їх до джерел вод життя. І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре!» (Об'явл. 7:14-17) .GrHu 100.2