Небезпека надмірної суворості

У багатьох сім'ях дітей начебто непогано навчають і дисциплінують, але коли руйнується звична для них система правил, вони виявляються не здатними самостійно мислити, діяти або приймати рішення.ПДЦ 280.4

Суворе виховання молоді без належного спрямування їх до самостійного мислення та дій згідно з їхніми обдаруваннями і складом розуму, що сприяє розвиткові мислення, почуттю власної гідності й упевненості у своїй здатності до здобутків, постійно породжуватиме категорію людей слабких як розумово. так і морально. І коли їм доведеться самостійно жити й діяти в цьому світі, виявиться, що їх дресирували, як тварин, але не навчали, їхню волю не спрямовували, натомість силоміць підпорядковували суворою дисципліною батьків і вчителів.ПДЦ 280.5

Батьки і вчителі, котрі хваляться, що повністю управляють розумом і волею відданих на їхнє піклування дітей, перестали б хвалитися, якби могли простежити майбутнє життя дітей, яких вони примушували підкорятися силою або страхом. Такі діти майже зовсім не готові виконувати суворі обов'язки життя. Коли ці молоді люди виходять з-під опіки батьків й учителів і їм доводиться думати й діяти самостійно, вони майже завжди йдуть хибним шляхом, поступаючись силі спокуси. Вони не мають успіху в цьому житті, і такі самі вади помітні в їхньому духовному житті. Якби наставникам дітей і молоді відкрили майбутні плоди їхніх помилкових методів виховання, вони б змінили їх. Учителі, задоволені майже повним контролем над волею своїх учнів, — не найуспішніші вчителі, хоч якийсь час видимість цього може бути втішною.ПДЦ 281.1

Часто вони бувають дуже стримані та застосовують свою владу, користуючись холодним, позбавленим співчуття методом, який не може завоювати серця дітей і учнів. Якби вони зібрали дітей біля себе й показали їм, що люблять їх, та виявили зацікавленість у всіх їхніх заняттях і навіть захопленнях, самі стаючи часом ніби дітьми серед дітей, то зробили б дітей дуже щасливими, завоювавши їхню любов і довіру. А діти значно скоріше б полюбили своїх батьків і вчителів та почали поважати їхній авторитет.ПДЦ 281.2

З іншого боку, молодим не можна дозволяти думати й діяти незалежно від думки батьків і вчителів. Дітей треба навчати з повагою ставитися до судження досвідчених людей, підкорятися керівництву батьків і вчителів, їх треба виховувати так, щоб вони мислили, як їхні батьки й учителі, та наставляти, щоб вони розуміли доцільність послуху їхнім порадам. У такому разі, коли діти вийдуть з-під опіки своїх батьків і вчителів, їхній характер не буде подібний до тростини, яку хитає вітер.ПДЦ 281.3

(Свідчення для Церкви, т. 3, c. [132-135]).ПДЦ 281.4