Розділ 15. Явлення Божої сили
Багато років діти Ізраїлю перебували в єгипетському рабстві. До Єгипту прийшло лише кілька сімей, а тепер вони стали величезною громадою. Перебуваючи в оточенні ідолопоклонства, багато хто з них втратили знання про правдивого Бога й забули Його Закон. Вони об'єдналися з єгиптянами в поклонінні сонцю, місяцю, зіркам, тваринам, а також ідолам — творінню людських рук.ІВ 93.1
Усе, що оточувало дітей Ізраїлю, було розраховане на те, аби примусити їх забути Живого Бога. Проте серед євреїв залишалися такі, що берегли знання про істинного Бога, Творця неба й землі. З болем вони дивилися, як їхні діти щодня стають свідками гидот оточуючих язичників, а часом і самі беруть участь у них, кланяються єгипетським божествам, зробленим з дерева й каменю, приносять жертви цим бездушним предметам. Вірні сумували й у відчаї кликали до Господа, благаючи звільнити їх від єгипетського ярма та вивести з Єгипту туди, де б вони могли позбутися ідолопоклонства і згубного впливу поганства.ІВ 93.2
Проте багато євреїв уважали за краще залишатися в рабстві, ніж іти в іншу країну, зустрічаючись із неминучими в такій подорожі труднощами. Тому Господь не визволив їх відразу після перших ознак і чудес, учинених перед фараоном. Бог керував подіями так, аби тиранічний дух фараона виявився більш повно і Він міг відкрити Свою велику силу єгиптянам, а також Своєму народові, щоб вони прагнули залишити Єгипет та обрали служіння Богові.ІВ 93.3
Хоч багато ізраїльтян зазнали розтління ідолопоклонством, вірні стояли непохитно. Вони не приховували своєї віри, а відкрито визнавали перед єгиптянами, що служать єдиному істинному Живому Богові. Вони перелічували докази існування Бога та Його сили, починаючи від творіння світу. Єгиптяни мали можливість познайомитися з вірою євреїв та їхнім Богом. Вони намагалися звести вірних поклонників правдивого Бога і дратувалися, коли ані погрозами, ані обіцянкою нагороди чи жорстоким поводженням не могли домогтися свого.ІВ 94.1
Два останні фараони, котрі царювали на престолі Єгипту, були тиранами, що жорстоко поводилися з євреями. Старійшини Ізраїлю намагалися надихати згасаючу віру ізраїльтян, посилаючись на дані Авраамові обітниці та пророчі слова Йосипа про визволення з Єгипту, сказані ним перед смертю. Дехто слухав і вірував, інші дивилися на своє сумне становище без жодної надії.ІВ 94.2