2 жовтня. Краща частка

У відповідь Господь сказав їй: Марто, Марто, ти журишся і клопочешся багато чим, а потрібне — одне. Марія ж вибрала кращу частку, яка не відбереться від неї (Луки 10:41, 42).ННП 327.1

Цей докір Христа звернений до багатьох “Март”, які живуть у наш час. Вони втрачають чимало духовного і Божественного знання, котре зробило б їх мудрим для спасіння, через те, що метушаться й прагнуть зробити дуже багато у світських заняттях і обсипати милостями тих, кого люблять. Якби вони зберігали простоту в приготуванні їжі та використовували наявні в них дорогоцінні можливості, щоб краще пізнати Божу волю та бути виконавцями Його слова, то значною мірою звільнилися б від дратівливості й пили б із вічного Джерела життя...ННП 327.2

Марта... була настільки стурбована тим, щоб виявити Христу всю належну честь, що у своїх активних приготуваннях їжі пропустила найдорогоцінніші золоті моменти, щоб послухати настанови з Його Божественних уст. Марія сиділа біля Його ніг, ловлячи кожне слово. Для неї не було нічого важливішого. Це образило Марту, і вона запитала Господа Ісуса, чи Йому не байдуже, що вона прислуговує одна, а Марія уникає цих обов'язків. Ісус сказав їй: “Марто, Марія вибрала кращу частку, яка ніколи не відбереться у неї”. У чому ж полягала ця краща частка? — У можливості навчатися від Ісуса, дорожити Його словами. Уважно слухаючи слова, що виходили з Його уст, вона доводила свою любов до свого Спасителя...ННП 327.3

Кожне слово з уст Ісуса було дорогоцінним. Йому було радісно бачити, як дорожила Марія Його настановами. Чим частіше ми слухаємо слова Христа, тим більш глибокий вплив мають вони на наш розум, тим краще ми їх розуміємо і тим легше і досконаліше їм підкоряємося... Дух, завжди готовий до хвастощів і хизування перед друзями, є наміром ворога.ННП 327.4

Христос вимагає від Своїх послідовників, придбаних Його кров'ю, щоб вони звільнили своє життя від різного роду нерозважливості, марнославства та заразного розтління світу. Нехай слова: “Господь пробуває на цьому місці” додадуть серйозності кожному розуму та радості кожній душі.^{4MS 42, 1890}ННП 328.1