Спасіння людей залежить від постійного впливу на їхні серця очищувальної Крові Ісуса Христа. Тому Вечерю Господню слід звершувати не час від часу та не один раз на рік, а частіше. Цей священний обряд слугує нагадуванням про значно величнішу подію, ніж звільнення дітей Ізраїлю з Єгипту. Звільнення Ізраїлю було прообразом великого викуплення, яке здійснив Христос, пожертвувавши власним життям заради остаточного звільнення Свого народу (Духовні дари, т. 3, c. [228]).ВЯЖ 356.1

Участь у таїнстві Вечері не є винятковим привілеєм вибраних, як того хотів би багато хто. Кожен повинен відкрито брати в ній участь, тим самим засвідчуючи: “Я приймаю Ісуса як свого особистого Спасителя. Він віддав Своє життя за мене, щоб я міг спастися від смерті” (Рев'ю енд Геральд, 31 травня 1898 р.).ВЯЖ 356.2

Служіння Вечері Господньої вказує на Другий прихід Христа. Воно завжди підтримувало надію в серцях учнів. Щоразу, коли учні Ісуса збиралися на спомин про Його смерть, вони пригадували, як Господь “узяв чашу і, віддавши подяку, подав їм і сказав: Пийте з неї всі, бо це кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів. Та кажу вам, що віднині не питиму з цього плоду виноградного аж до того дня, коли питиму його новим з вами в Царстві Мого Отця” (Матв. 26:27-29). У своїх скорботах вони втішалися надією на повернення Господа. Для них невимовно дорогоцінною була думка: “Бо щоразу, як тільки будете їсти цей хліб і чашу цю пити, ви звіщаєте смерть Господа, аж поки Він прийде!”…ВЯЖ 356.3

Ісус установив це служіння, аби воно свідчило про виявлену до нас Божу любов. Людські душі не можуть поєднатися з Богом інакше, як тільки через Христа. Любов і єдність між братами зцементовані й увічнені любов'ю Ісуса. Лише смерть Христа змогла зробити Його любов дієвою для нас. Тільки завдяки смерті Спасителя ми можемо з радістю чекати Його Другого приходу. Жертва Ісуса — основа нашої надії (Христос — надія світу, c. [659, 660]).ВЯЖ 356.4

22 жовтня. “Новий Завіт у Моїй крові”

24 жовтня. Воскресіння Христа