“І чого про одяг клопочетеся? Погляньте на польові лілеї, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; та кажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не одягався так, як одна з них” (Матв. 6:28, 29). ВНО 114.1
Вишукані шати найбільшого царя, що будь-коли сидів на земному троні, у їхній рукотворній величі не йдуть у жодне порівняння з бездоганною красою лілій, створених Божою рукою. Це приклад того, наскільки вище Творець усього прекрасного цінує природне в порівнянні з рукотворним. ВНО 114.2
Бог дарував нам усю цю красу як прояв Його любові, щоб ми мали правильне уявлення про Його характер. Ми не повинні поклонятися природним явищам, натомість у них маємо прочитати Божу любов. Природа — це розгорнута книга, вивчаючи яку ми можемо здобути пізнання Творця і навернутися до Нього, побачивши все прекрасне й корисне, що Він створив... ВНО 114.3
“Якщо ж польову траву, яка сьогодні є, а завтра буде вкинута в піч, Бог так одягає, то чи не краще одягне вас, маловіри? Тож не журіться і не говоріть: Що будемо їсти? Або: Що будемо пити? Чи: У що зодягнемося?” (тексти 30, 31). Ми занадто переживаємо і турбуємося про наше майбутнє: що їсти, що пити і в що зодягнутися. Клопоти і неспокій через пусте прагнення виділитися в одязі утомлює, пригнічує, скорочує життя. Наш Спаситель хоче, щоб ми бачили Божу любов, явлену в чудових квітах, що ростуть довкола нас, але не тільки: Він також бажає, щоб ми навчилися від них уроків простоти й досконалої віри в нашого Небесного Отця. ВНО 114.4
Якщо Бог потурбувався про прикрашення рослин, які будуть зірвані і засохнуть протягом одного дня, наскільки ж більше Він піклується про те, щоб задовольнити потреби Його слухняних дітей, чиє життя може тривати стільки, скільки триває вічність. З якою радістю Він прикрасить їх Своїми благодаттю, мудрістю, лагідним і мовчазним духом! Любов Божа до людини неосяжна, широка, як світ, висока, мов небо, нескінченна, як вічність37Там само, с. [16, 17]. ВНО 114.5