“Я, Я є Той, Хто стирає провини твої ради Себе, а гріхів твоїх не пам'ятає! Пригадай ти Мені — і судімося разом, розкажи ти Мені, щоб тобі оправдатись!” (Ісаї 43:25, 26). ВНО 115.1
Сатана прийде до тебе і скаже: “Ти грішник”. Проте не дозволяй йому навіяти тобі таку думку: ти грішник, тому Бог вижене тебе геть. ВНО 115.2
Скажи йому: “Так, я грішник, і тому маю потребу в Спаситель Я потребую прощення, і Христос говорить: якщо я прийду до Нього, то не загину. У Його посланнях до мене читаю: ‘Якщо ж визнаємо свої гріхи, то Він, вірний і праведний, щоби простити нам гріхи й очистити нас від усякої неправедності’ (1 Івана 1:9). Я буду вірити Слову, яке Він мені залишив”... ВНО 115.3
У той момент, коли ти вірою застосуєш до себе Божі обітниці і скажеш: “Я загублена овечка, котру Ісус прийшов спасти”, нове життя оволодіє тобою і ти матимеш силу опиратися спокусникові. Однак віра, здатна триматися за обітниці, приходить не від почуттів. “Тому віра — від слухання, а слухання — через Слово Христа” (Римл. 10:17), Не слід гадати, що відбудеться якесь велике перетворення; не потрібно очікувати вибуху якихось дивовижних емоцій... ВНО 115.4
Довірся Божому Слову, говорячи: “Він любить мене, Він віддав за мене Своє життя, і Він спасе мене”... Відверни свій погляд від себе і зверни його на Ісуса. Пригорнися до Нього як до свого Спасителя. Перестань оплакувати своє безсилля. Дивлячись на Ісуса, Проводиря і Вершителя твоєї віри, ти надихнешся надією і побачиш Боже спасіння. Коли відчуєш спокусу журитися й сумувати, спонукай свої уста піднести хвалу Богові. “Радійте завжди в Господі; і ще раз кажу: радійте!” (Филп. 4:4). Невже Він не гідний хвали? Тоді привчи свої вуста говорити про Його славу та звеличувати Його ім'я... ВНО 115.5
Сьогодні Господь говорить тобі: “Не сумуй, а поклади свій тягар на Мене. Тобі не під силу нести власні гріхи. Я понесу їх усі... Якщо ти довіришся Мені, то нічого не потребуватимеш”... ВНО 115.6
Душа, яка довірилася Ісусові, не була залишена на загибель. “Я, Я Сам, — запевняє Господь, — згладжую твої провини ради Себе Самого і твоїх гріхів не згадаю”38Лист 98b, 1896 р.. ВНО 115.7