“Борися добрим подвигом віри, тримайся вічного життя, до якого ти був покликаний, склавши добре визнання перед багатьма свідками” (1Тим. 6:12). ВНО 116.1
Триває безперервна битва, і ми наражаємо себе на велику небезпеку, якщо хоча б на мить виявимося поза опікою Того, Хто віддав Своє дорогоцінне життя, щоб кожний, хто вірить у Нього як Божого Сина, зустрівшись із різними хитрощами сатани, міг уникнути пануючого у світі розтління похіттю. Він здатний у відповідь на нашу віру з'єднати нашу людську природу зі Своїм Божественним єством. Довіряючись та долучаючись до Божественної природи, докладаючи зі свого боку всіх зусиль, ми проголошуємо Христову місію: на Землі — мир в людях доброї волі. Ми зобов'язані говорити про небезпеки, з якими пов'язана битва з невидимими ворогами, про необхідність постійного всеозброєння, оскільки наша боротьба не з тілом і кров'ю, але з началами, з владами, зі світовими правителями темряви цього віку, з піднебесними духами злоби... Тому ми маємо потребу в постійній охороні святих ангелів. ВНО 116.2
Наслідування Христа не звільняє нас від боротьби. Це не дитяча гра. Це не духовне неробство. Повноцінна участь у служінні Христа передбачає священний обов'язок брати участь у суворій боротьбі. Наслідування Христа означає запеклі битви, активну працю, боротьбу зі світом, тілом і дияволом. Наша радість — перемоги, отримані заради Христа в серйозній, суворій боротьбі... Ми повинні працювати не “для поживи, яка гине, але для поживи, яка залишається на вічне життя” (Івана 6:27)... ВНО 116.3
Кожна душа повинна оцінити всі можливі наслідки. Ніхто не досягне успіху, не докладаючи відчайдушних зусиль. Ми маємо напружувати всі свої духовні сили й розіп'яти тіло з його пристрастями і пожадливостями. Розп'яття означає значно більше, ніж багато хто собі уявляє... ВНО 116.4
Ми повинні постійно пильнувати, аби бути вірними до смерті, звершити добрий подвиг віри, поки не завершиться війна і поки ми як переможці не отримаємо вінець життя. ВНО 116.5
Я бачу мого Викупителя — невичерпне Джерело сили, у котрому відновлюю свою віру39Рукопис 156, 1907 р.. ВНО 116.6