“У кожній справі, де треба було розуму й розсуду, і про яку питав їх цар, він бачив, що вони вдесятеро розумніші за всіх віщунів та чародіїв, які були в цілому його царстві” (Дан.1:20). ВХ 144.1
Чому Даниїл та його друзі відмовилися харчуватися з царського столу? Чому вони відмовилися від м'яса і вина? Бо ці юнаки знали: така їжа не зберігає розум і тіло в найкращому, здоровому стані для звершення Божого служіння. Ці юнаки понад усе бажали, щоб відповідальна за їхнє харчування людина не примушувала їх їсти царські страви і пити вино. Вони просили царського слугу провести десятиденне випробування, а потім перевірити їх та за їхнім виглядом вирішити, чи пошкодила їм вегетаріанська їжа. Коли юнаки з'явилися для перевірки, результат явно свідчив на їхню користь. ВХ 144.2
Зовсім по-іншому виглядали молоді люди, які вживали їжу з царського столу і пили вино. Ясний блиск очей згас, яскравий здоровий рум'янець зник з обличчя. Після перевірки чотирьом єврейським юнакам було дозволено харчуватися так. як вони просили. Який вплив справила дієта на їхні розум і характер? Вони свідомо відмовилися від збуджуючих м'ясних страв та вина, а натомість самовіддано підкорилися Божій волі; і Бог виявив їм Своє схвалення. Господь бажав, аби в усіх своїх звичках Його слуги вшановували Його своєю відданістю вірним принципам. Обличчя юнаків свідчили про фізичне здоров'я та моральну чистоту. ВХ 144.3
“Що ж до цих чотирьох хлопців, то Бог дав їм знання й розуміння всякого письма та мудрості, а Даниїл мав до того ще й дар розуміти всякі видіння і сни”. Вихователем цих юнаків був Сам Господь. Золоті ланки небесного ланцюга з'єднували обмежене з Необмеженим. Вони були причетниками божественної природи. Юнаки ревно підтримували свій зв'язок із Богом. Вони молилися, вивчали і сумлінно втілювали в практичне життя набуті теоретичні знання... Їхньою їжею і питтям було Слово Господнє. ВХ 144.4
Коли діти віри будуть зі щирою молитвою беззастережно посвячувати себе Богові, Господь вшанує їхнє довір'я і благословить ясним мисленням... Тіло, в якому перебуває святиня душі і через яке вона діє, належить Господу. Ми не маємо права нехтувати жодною частиною нашого тіла. Кожний елемент живого організму — Господній. Вивчення функцій організму повинно навчити нас, що кожний орган тіла як знаряддя праведності призначений для служіння Богові (Особливі свідоцтва, серія А, № 9, с. [60]). ВХ 144.5