“Так говоріть і так чиніть, як maкі, що мають бути суджені за Законом свободи” (Яков.2:12). ВХ 52.1
Перший ангел з 14-го розділу Об'явлення закликає людей “боятися Бога та славу віддати Йому”, вклонятися Йому як Творцеві Неба і Землі. Через це вони повинні коритися Його Законові... Без послуху Його заповідям поклоніння не буде приємним Богові, бо “то любов Божа, щоб ми додержувались Його Заповідей” (1Йоан.5:3). ВХ 52.2
Чимало релігійних учителів запевняють, що Христос Своєю смертю звільнив нас від Закону; однак не всі дотримуються такого погляду... Закон Божий за своєю природою незмінний. Він є одкровенням волі і характеру його Автора Бог є любов, і Його Закон — також любов. Існує два великі принципи — любов до Бога і любов до людини. “Любов є виконанням Закону”. Характер Божий — праведність та істина; така ж природа і Його Закону. Псалмист говорить: “Закон Твій — істина”, “всі Заповіді Твої праведні”. А апостол Павло підтверджує: “Закон святий, і Заповідь свята, і праведна, і добра”. Такий Закон, як вираз думок і волі Бога, має бути вічним, як і його Автор. ВХ 52.3
Цей Закон залишається Мірилом, за яким будуть випробовуватися на суді життя й характери людей. Вказавши на наш обов'язок коритися Божим Заповідям, Соломон додає: “Бог приведе кожну справу на суд” (Прип.12:14). Апостол Яків напучує своїх братів: “Так говоріть і так чиніть, як такі, що мають бути суджені за законом свободи”. ВХ 52.4
Ісус з'явиться на суді як Захисник Своїх дітей, аби заступатися за них перед Отцем. “Коли ж хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, — Ісуса Христа Праведника” (1Йоан.2:1). “Бо Христос увійшов не в рукотворне Святилище, яке було на зразок справжнього, але в саме Небо, щоб предстати нині за нас перед Божим лицем”. “Тому-то може завжди спасати тих, хто через Нього приходить до Бога, бо Він завжди живий, щоб за них заступатись” (Євр.9:24; 7:25). ВХ 52.5
На суді в небесних книгах навпроти імен тих, хто щиро розкаявся в гріхах і вірою покладається на кров Христа, як на свою викупну жертву, буде зазначене прощення. Оскільки вони стали спільниками праведності Христової, а їхні характери перебувають у гармонії з Законом Божим, їхні гріхи також будуть згладжені, а самі вони будуть визнані гідними вічного життя... Ісус сказав: “Переможець зодягнеться в білу одежу, і Я не викреслю ім'я його із книги життя, а визнаю ім'я його перед Отцем Моїм і перед Його Ангелами” (Південний сторож, 10 жовтня 1905 р.). ВХ 52.6