“Як захочете ви та послухаєтесь, то будете добро землі споживати” (Ісая 1:19). ВХ 88.1
Характер християнина виявляється в його повсякденному житті. Христос сказав: “Так усяке добре дерево родить добрі плоди, а погане дерево родить і плоди погані” (Матв.7:17). Наш Спаситель порівнює Себе з виноградною лозою, а Своїх послідовників — з її віттям. Він ясно говорить про те, що всі Його учні повинні приносити плоди, а потім пояснює, яким чином вони можуть стати родючим віттям: “Перебувайте в Мені, і Я в вас! Як гілка не може приносити плоду сама від себе, коли не буде на лозі, так і ви, коли не будете в Мені” (Йоан.15:4). ВХ 88.2
Апостол Павло описує плід, який повинен приносити християнин. Він каже, що цей плід знаходиться “в усякій доброті, справедливості і правді” (Ефес.5:9). І знову: “А плід Духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, стриманість” (Гал.5:22-23). Ці дорогоцінні властивості є принципами Божого Закону, втіленого в життя. ВХ 88.3
Закон Божий — єдине правдиве Мірило моральної досконалості. Життя Христа є прикладом практичного виконання цього Закону. Він говорить про Себе: “Я зберіг Заповіді Свого Отця” (Йоан.15:10). Ніщо інше, окрім такого послуху, не може задовольниш вимог Божого Слова. “А хто каже, що в Нім пробував, той повинен поводитись так, як поводився Він” (1Йоан.2:6). Ми не можемо скаржитися, що неспроможні так поводитися, бо нам дане запевнення: “Досить тобі Моєї благодаті” (2Кор.12:9). Дивлячись у божественне дзеркало — Закон Божий — ми бачимо надзвичайну огидність гріха і наш власний гріховний стан беззаконників. Але через покаяння і віру ми виправдані перед Богом і завдяки божественній благодаті отримуємо силу коритися Його Заповідям... ВХ 88.4
Той, хто по-справжньому любить Бога, виявлятиме щире бажання пізнати Його волю і виконувати її... Дитина, котра любить своїх батьків, проявляє свою любов у добровільному послусі, а егоїстична, невдячна дитина намагається зробити для своїх батьків якомога менше, водночас прагнучи скористатися усіма привілеями слухняних і вірних дітей. ВХ 88.5
Подібна різниця помітна і серед тих, хто називає себе Божими дітьми. Багато людей усвідомлюють, що вони є об'єктами Його любові і турботи, та бажають отримати Його благословення, однак не знаходять задоволення у виконанні Його волі. Вони розцінюють Божі вимоги як неприємне обмеження, а Його Заповіді — як важке ярмо. Лише той, хто воістину прагне святості серця й життя, знаходить задоволення у виконанні Закону Божого і сумує тільки через те, що багато в чому не відповідає його вимогам (Освячене життя, c. [80, 81]). ВХ 89.1