“Від Нього і ви в Христі Ісусі, Який став нам премудрістю від Бога, і праведністю, і освяченням, і відкупленням” (1Кор.1:30). ВХ 96.1
Багато людей вважають: неможливо любиш ближнього, як самого себе, однак лише така любов є правдивим плодом християнства. Любиш інших — означає зодягнутися в Господа Ісуса Христа, жити й працювати з думкою про невидимий вічний світ. Ми повинні постійно дивишся на Ісуса — Начальника і Виконавця нашої віри. ВХ 96.2
Серйозне застереження, дане нерозумному багачеві, стосується кожної людини останнього часу. Наш Господь дав безліч повчань, аби викоренити із сердець егоїзм і налагодиш тісні братерські взаємовідносини між людьми. Він бажає, щоб серця віруючих були тісно пов'язані міцними узами співчуття, щоб вони стали одне в Ньому. Разом вони повинні тішитися в надії на славу Божу і прагнути вічного життя через заслуги Ісуса Христа. Якщо Христос перебуває в серці, Його любов зливатиметься на інших через того, хто її має, об'єднуючи серце з серцем. ВХ 96.3
Християнин повинен повністю покладатися на благодать Христа, бо лише тоді він любитиме своїх братів тією ж любов'ю, якою Христос полюбив його; він зможе запрошувати інших примиритися з Богом. Його вплив дедалі зростатиме, і він присвятить своє життя розп'ятому за нього Христу. ВХ 96.4
Де удосконалюється любов, там виконується Закон і немає місця егоїзму. Хто любить Бога понад усе, той працює, страждає і живе для Того, Котрий віддав за нього Своє життя. Ми можемо виконати Закон лише тоді, коли праведність Христа стане нашою праведністю. Христос сказав: “Без Мене не можете робити нічого”. Коли ж одержимо небесний дар — праведність Христа, то побачимо, що володіємо божественною благодаттю і що усі людські ресурси — мізерні. Під час важких випробовувань Ісус великою мірою дає Святого Духа, би допомогти у нашій немочі, розрадиш, просвітити розум, очистиш й ушляхетниш серце. Христос стає для нас премудрістю, праведністю, освяченням і відкупленням. ВХ 96.5
Жодний успішний крок упродовж всього нашого християнського життя не може бути зроблений без Христа. Він послав Свого Духа постійно перебувати з нами. Цілковито покладаючись на Христа, підкоряючи Йому свою волю, ми можемо йти за Ним, куди б Він не пішов (Рев'ю енд Геральд, 26 червня 1894 р.). ВХ 96.6
Святий Дух зробить кожне серце чутливим до Його святого впливу. Христова праведність піде попереду такої людини, і слава Господня удосконалюватиме її ходу (Лист 192, 1902 р.). ВХ 96.7