“А мудрість, що зверху, по-перше чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих діл, неупереджена та нелицемірна. Плід же правди сіється творцями миру” (Яков.3:17-18). ВХ 97.1
Де існує єдність із Христом, там існує й любов. Які б плоди ми не приносили, — без любові вони нічого не варті. Любов до Бога і ближнього — сутність нашої релігії. Ніхто не може любити Христа і водночас ненавидіти Його дітей. Коли ми з'єднані з Христом, то отримуємо Його розум. Чистота і любов виявляються в характері, лагідність та істина управляють життям, навіть вираз обличчя змінюється. ВХ 97.2
Христос, Котрий перебуває в душі, справляє перетворюючий вплив, і навіть зовнішній вигляд людини свідчить про внутрішній мир і радість. Ми вбираємо в себе любов Христа, як гілка поживні речовини від виноградної лози. Якщо ми прищеплені до Христа, якщо усіма волокнами нашої душі з'єднані з Живою Лозою, про це будуть свідчити “щедрі грона” живих ягід. Якщо ми з'єднані із джерелом світла, то станемо каналами, через які зливається Світло на інших, і в наших вчинках та словах будемо віддзеркалювати Сяйво, конче потрібне світові. ВХ 97.3
Справжні християни пов'язані небесним Ланцюгом любові, що з'єднує землю з небом, обмежених людей — з Безмежним Богом. Світло, що сяє від обличчя Ісуса Христа, світить у серцях Його послідовників для слави Божої. ВХ 97.4
Споглядаючи на Спасителя, ми змінюємося; розмірковуючи про досконалість божественного Прикладу, ми прагнемо повного перетворення та оновлення за образом Його чистоти. Перетворення характеру відбувається завдяки вірі в Божого Сина. В результаті дитина гніву стає дитиною Божою. Людина переходить від смерті до життя, стає духовною, розуміючи духовне. Мудрість Божа проясняє її розум, і вона бачить чудеса Його Закону... Завдяки послухові Богу, вона отримує розум Христа, а воля Божа стає її волею. ВХ 97.5
Людина, котра повністю підкоряється керівництву Божого Духа, побачить, як розвиваються та удосконалюються її розумові здібності. Вона отримує всебічне необмежене виховання в служінні Богові; таке виховання сприяє гармонійному цілеспрямованому розвитку характеру. Слабкості хиткої волі та характеру перемагаються, бо постійне посвячення і побожність приводять людину в таке тісне єднання з Христом, що вона отримує Його розум. Вона стає одне з Христом — людиною здорового мислення і твердих принципів (Вибрані твори, кн.1, с.[337-338]). ВХ 97.6