“Згадуйте ваших наставників, які проповідували вам Боже Слово, і, дивлячись на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру” (Євр. 13:7). ЗПІ 257.1
Будь-який план та будь-який намір у житті потрібно піддавати цій безпомилковій перевірці [Божим Словом]. Богонатхненне Слово — це Божа мудрість, застосована до людських справ. Скільки б користі не передвіщав той чи інший спосіб дій, якщо він засуджений Словом, то в результаті не принесе нічого, крім зла. ЗПІ 257.2
Людям, які займають високе становище, буває важко йти шляхом бездоганної чесності незалежно від того, чого б вони цим не заслужили — похвали чи догани. Але це єдиний безпечний шлях. Усі нагороди, які вони здобудуть, торгуючи власною честю, будуть немов сморідний подих, немов покидьки, варті вогню. Люди, котрим вистачає моральної сміливості протистояти порокам та помилкам ближніх — навіть шанованих у світі, — отримають у відповідь ненависть, докори й образливий обман, їх можуть позбавити високого становища, бо їх не можна ані купити, ані продати, бо ні підкуп, ні погрози не здатні примусити їх заплямувати свої руки нечестям. ЗПІ 257.3
Здаватиметься, ніби всі злі сили на землі об'єднуються проти них, але Бог запечатав Свою справу власною печаткою. Оточуючі можуть вважати їх слабкими... не здатними для служіння, проте Всевишній дивиться на них інакше. Хто ставиться до них із презирством, той і є справжній невіглас. Буває так, що хвилі наклепів та ганьби переслідують чесних людей протягом усього життя і навіть накочуються на їхні могили, однак у Бога приготовлені для них слова: “Гаразд, рабе добрий і вірний”. Найкраще, що можуть дати нерозсудливість і нечестя, — це життя, сповнене неспокою та незадоволення, а в кінці — ліжко хвороби. І як багато людей, споглядаючи свої вчинки та їхні наслідки, наважуються власними руками покласти кінець своєму безславному життєвому шляху. А в кінці їх чекає суд та останній, остаточний вирок: “Відійдіть!”. ЗПІ 257.4
Божий Син залишив приклад усім Своїм послідовникам, їм не слід добиватися похвали від інших, шукати для себе легкого життя і багатства. Вони повинні наслідувати Його життя чистоти і самозречення, чого б це їм не коштувало... Вони не виявлятимуть неповагу до чужих прав. Божий Закон наказує нам любити своїх ближніх, як самих себе, і по можливості не допускати, аби ближнім заподіювали якесь зло. Але дане нам Христом правило сягає ще далі. Викупитель світу сказав: “Щоб ви любили один одного так, як Я вас полюбив”. Тільки так ви зможете стати справжніми християнами (Ознаки часу, 2 лютого 1882 р.). ЗПІ 258.1