Ісус залишався зі Своїми учнями сорок днів. Їхні серця сповнювалися радістю, коли Він усе повніше відкривав їм істини про Боже Царство. Він доручив їм свідкувати про те, що вони бачили й чули стосовно Його страждань, смерті та воскресіння; про те, що Він приніс жертву за гріх, і всі бажаючі можуть прийти до Нього й отримати життя. З незмінною ніжністю Господь говорив їм, що вони зазнають переслідувань і горя, але, пригадуючи пройдений ними шлях та Його слова, вони отримають полегшення. Він розповів їм про те, що подолав спокуси сатани та здобув перемогу ціною випробувань і страждань. Сатана не матиме біліше над Ним жодної влади, однак спрямує всі свої спокуси на них і всіх, хто повірить у Його Ім'я. Та вони можуть перемагати так, як переміг Він. Ісус наділив Своїх учнів силою звершувати чудеса і сказав: хоч учнів переслідуватимуть нечестиві, Він час від часу посилатиме Своїх ангелів, аби визволяти їх. Вони не загинуть, доки не виконають своєї місії, а потім, можливо, їм доведеться запечатати власною кров'ю свідчення, котре несли. ІВ 203.2
Схвильовані послідовники Ісуса з радістю слухали Його науку, насолоджуючись кожним словом, яке сходило з Його святих уст. Тепер вони були впевнені, що Він — Спаситель світу. Його слова глибоко западали в їхні серця, і вони сумували з приводу скорої розлуки зі своїм Небесним Учителем, коли вже не почують з Його вуст утішливих, благодатних слів. Проте їхні серця знову були зігріті любов'ю й великою радістю, коли Ісус сказав, що піде і приготує для них оселі, а потім прийде знову й забере їх, щоб вони вічно перебували з Ним. Він обіцяв також послати Утішителя, Святого Духа, Котрий поведе їх до повної істини. “Він підняв Свої руки і поблагословив їх” (Луки 24:50). ІВ 204.1