“Наблизьтеся до Бога, і Він наблизиться до вас. Очистіть руки, грішники, і очистіть серця, двоєдушні” (Якова 4:8). ЦДБ 11.1
Господь довготерпеливий до людей, і коли вони вперто вирішують керуватися власними судженнями, Він дозволяє їм робити це. Мені довелося бачити слабкість і неуцтво грішної людини навіть у її найкращому стані. Коли ж людина все більше заглиблюється у свої дослідження, удосконалюючись у здатності осягати волю Бога та Його шляхи, вона краще починає розуміти власне неуцтво, тим самим показуючи, що досягла явного прогресу в порівнянні з початком християнського шляху. ЦДБ 11.2
Чим більше християнин наближається до Господа, тим більше його розум сповнюється Божественною просвітою. Він гостріше відчуває власну мізерність, зауважує вади свого характеру; а також бачить свій обов'язок у тому світлі, в якому представляє його Бог. Чим ближче християнин до Ісуса, тим помітніші й відчутніші для нього власні вади, яких раніше він не зауважував. Він бачить необхідність упокоритися під міцну Божу руку. Якщо ж і відбувається його піднесення, то не він підносить себе, а його підносить Господь. Спрямовуючи свій погляд на чистоту і досконалість Христа Ісуса, визнаючи Божі дороги та прямуючи ними, він не заплющує очі на власні вади і недосконалість — Бог відкриває йому наміри і сподівання його серця. Хоч його поведінка в очах людей може виглядати ідеальною і бездоганною. ЦДБ 11.3
Християнська покора — чудова риса, справжній засіб від відступництва сатани, котрий виношує нечестиві амбіції та різноманітні спокуси, на які тільки здатний. Дар покори в Христі Ісусі спонукає недосконалу людину побачити свої вади і приготуватися до спадщини святих у світлі, де Бог буде всім і в усьому... ЦДБ 11.4
Хіба Господь не викривав ваші дороги?.. Вам слід довірити Богові свої здібності, щоб Він значно удосконалив їх та зробив більш ефективними. Тоді Його праведність піде перед вами і слава Його буде вашою нагородою. “Без Мене, — говорить Христос, — не можете робити нічого” (Івана 15:5). Якщо ж ви знехтуєте Божою порадою, вам загрожуватиме небезпека (Лист 21с, 8 січня 1892 р.). ЦДБ 11.5