“А Він їм відповів: Чому ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути при справах Мого Отця?” (Луки 2:49). ЩМП 27.1
Коли Христу виповнилося дванадцять років, Він разом з батьками пішов у Єрусалим на свято Пасхи, а на зворотному шляху додому відстав і загубився у натовпі. Протягом трьох днів Йосип і Марія шукали Його і знайшли у дворі храму, де “Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував. Усі, що слухали, дивувалися з Його розуму та відповідей” (Луки 2:46, 47) (Наставник молоді, 8 вересня 1898 р.). ЩМП 27.2
Батьки здивувалися, почувши Його глибокодумні запитання... Хоча Христос був лише учнем, світло освічувало кожне Його слово. Він пояснював Писання затьмареному розумові рабинів і розкривав їм істини про Божого Агнця, Який бере на Себе гріхи світу. Гострі, ясні питання дитини-учня були потоком світла для їхньої затуманеної свідомості. Коли Він викладав зміст Плану спасіння, Істина сяяла, неначе світильник у темному місці. ЩМП 27.3
Біблія ясно говорить, що Христос зростав у пізнанні. Який урок для всієї молоді міститься в цій події з життя Христа! Якби вони старанно досліджували Боже Слово і підкорювалися Божому керівництву Святого Духа, то могли б передати світло іншим... ЩМП 27.4
Марія, мати Ісуса... запитала: “Дитино, чому нам таке вчинив? Ось Твій батько і я, страждаючи, шукали Тебе”. Боже світло пробилося крізь людську природу, коли Ісус, піднявши праву руку, запитав: “Чому ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути при справах Мого Отця? Та вони не зрозуміли тих слів, які Він їм сказав” (в.48-50). Їхня свідомість не осягнула справжнього значення Його слів. Незважаючи на те, що Він був Божим Сином, Він пішов з батьками, прийшов до Назарету і далі слухався їх. ЩМП 27.5
У віці дванадцяти років Святий Дух перебував у Ісусі і Він відчував тягар тієї місії, заради якої прийшов у наш світ (Ознаки часу, 30 липня 1896 р.). ЩМП 27.6