“А як закінчися дні свята, вони поверталися, а Хлопець Ісус залишився б Єрусалимі; та не знали того Його батьки, Йосип і мати” (Луки 2:43). ЩМП 28.1
Жодна дія в житті Христа не була беззмістовною. Кожний крок у Його житті звершувався заради блага Його майбутніх послідовників. Обставини відвідин Христом Єрусалима подають нам важливий урок. ЩМП 28.2
Ісус знав серця людей. Він знав: дорогою з Єрусалима в натовпі буде багато порожніх, легковажних розмов, а Месія і Його справа будуть забуті. Він бажав повернутися з Єрусалима тільки зі Своїми батьками, бо в цьому випадку батько і матір мали би більше часу для роздумів і міркувань над пророцтвами, що провіщають Його майбутні страждання і смерть. Він не бажав, щоб майбутні важкі події і Його смерть за гріхи світу, які їм належало побачити, стали новиною і несподіванкою для них. Він відділився від них під час повернення з Єрусалима. Після святкування Пасхи вони з сумом шукали Його три дні... ЩМП 28.3
У цьому міститься урок для всіх послідовників Христа. Існує потреба уважно стежити за словами і вчинками, коли християни збираються разом, щоб Ісус не був забутий ними і вони легковажно не випустили з уваги той факт, що Ісуса немає серед них. Коли вони усвідомлять свій стан, то виявлять, що йдуть без Того, Хто може дати мир і радість їхнім серцям. Тоді знадобиться багато днів для повернення і пошуків Христа, поряд з Яким вони повинні йти кожний момент життя. Ісус не буде знайдений у товаристві тих, хто байдужий до Його присутності і зайнятий розмовами, які не мають відношення до їхнього Викупителя. Перевага всіх — знаходитися у присутності Ісуса. Якщо вони так чинитимуть, тоді почнуть ретельно обдумувати свої слова і вимовляти їх з любов'ю. Їхні серця повинні бути навчені роздумувати над небесними, Божими істинами (Коментар АСД, т. 5, c. [1118, 1119]). ЩМП 28.4