“Тоді приходить Ісус з Галилеї на Йордан до Івана, щоб у нього хреститися” (Матв.3:13). ЩМП 30.1
Багато хто приходив до нього [Івана], щоб отримати хрещення, покаятися, визнати гріхи. Христос не вчинив жодного гріха, але Йому була зарахована провина як заступнику грішників. Христос, здійснивши обряд хрещення, вшанував Його. У цій дії Він ототожнив Себе зі Своїм народом як його представник і голова. Будучи їхнім Заступником, Він узяв на Себе гріхи людей, пройшовши шлях, який повинен пройти грішник, і здійснив справу, яку повинен здійснити грішник... ЩМП 30.2
Після того як Христос вийшов із води... Він піднявся на берег Йордану і схилився в молитві... Будучи прикладом для всіх віруючих, Його безгрішна природа кликала до Небесного Отця про дарування сили і підтримки, необхідних для служіння Месії... ЩМП 30.3
Ніколи раніше ангели не чули такої молитви, яку проголосив Христос під час хрещення, і вони благали про дозвіл принести вістку від Отця до Його Сина! Проте, ні! Прямо від Отця вилилося світло Його слави. Відкрилися небеса, і промені світла осяяли Сина Божого, прийнявши форму сяючого золотого голуба. Голуб був символом лагідності і покори Христа... З відкритих Небес пролунали слова: “Це є Син Мій Улюблений, Якого Я вподобав”. ЩМП 30.4
Хоча Божий Син був у людському тілі, Єгова Сам запевнив Його, що Він — Син Всевишнього. У цьому проголошенні Свого ставлення до Сина Бог прийняв і людство, піднесене величчю Його улюбленого Сина (Рев'ю енд Геральд, 21 січня 1873 р.). ЩМП 30.5
Молитва Христа на березі Йордану стосується кожного, хто повірив у Нього. Обітниці, які ви приймаєте в улюбленому Синові, будуть виконані для вас. Бог сказав: “Це є Син Мій Улюблений, Якого Я вподобав”. Христос проклав вам дорогу до престолу Безмежного Бога (Біблійний коментар, т. 5, c. [1079]). ЩМП 30.6