“Я — Господь Бог ваш, — уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестерігайте й виконуйте їх” (Єзек.20:19). ЗІХ 125.1
Під час виходу з Єгипту народ Божий одержав особливі вказівки щодо суботи. Коли ізраїльтяни знаходилися у рабстві, наглядачі намагалися примусити їх працювати по суботах, збільшуючи щоденно об'єм роботи. Але ось вони звільнені від рабства і приведені у таке місце, де можна спокійно виконувати усі постанови Єгови. ЗІХ 125.2
З гори Синай був проголошений Закон, і копія його, “написана Божим перстом” (Вих.31:18) на двох скрижалях, передана Мойсею. Протягом сорока років ходіння по пустелі Бог постійно нагадував ізраїльтянам про визначений для них день спокою: у сьомий день манна не випадала, а її подвійна кількість, що була зібрана у день приготування (п'ятниця), чудовим способом зберігалася. ЗІХ 125.3
Перед тим, як ступити в обітовану землю, Мойсей наставляв ізраїльський народ “пильнувати день суботній, щоб святити його”. (Втор.5:12). Бог бажав, щоб ретельним дотримуванням суботи Ізраїль постійно пам'ятав про свою залежність від Нього — свого Творця і Відкупителя. Якби вони дотримувались суботи, не виникло б і служіння ідолам; але усунення вимог Десятислів'я призвело до того, що люди забули про Творця і почали служити іншим Богам. ЗІХ 125.4
“І також дав Я їм Свої суботи, — говорить Господь, — щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізнати, що Я Господь, що освячує їх... постанови Мої вони відкинули, а устави Мої — не ходили вони ними ... і суботи Мої зневажали, бо за своїми божками ходило їхнє серце” (Єзек.20:12-16). Закликаючи знов навернутися до Нього, Він вказує на важливість святкування суботи: “Я— Господь, Бог ваш — уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестерігайте й виконуйте їх. І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я— Господь, Бог ваш!” (Єзек.20:19-20). ЗІХ 125.5
Під час Свого земного служіння Христос особливо підкреслював принципові вимоги суботи. В усіх Своїх наставляннях Він проявляв пошану до цієї Заповіді, яку Самі встановив. У Його часи на Землі субота була настільки перекручена, що її дотримання відбивало не сутність Господа, а егоїстичність і деспотизм людини. Христос усунув невірне вчення про суботу, завдяки якому люди, котрі стверджували, що знають Бога, спотворювали Його образ. Хоча рабини і переслідували Його із нещадною ворожнечею, та Він у жодній їх вимозі не підкорявся їм і продовжував святити суботу відповідно до Закону Божого (Пророки і царі, c. [180-183]). ЗІХ 125.6