“Пам'ятай день суботній, щоб святити його” (Вих.20:8). ЗІХ 126.1
“У самому серці Десятислів'я міститься четверта Заповідь, як вона була проголошена ще самому початку. ‘Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість днів працюй і роби всю працю свою, а день сьомий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив, тому поблагословив Господь день суботній і освятив його’” (Вих.20:8-11)... ЗІХ 126.2
Христос відчинив двері, розпочавши служіння в Святому святих, і світло засяяло з відчинених дверей небесної святині. Усі побачили, що четверта Заповідь є частиною Закону, котрий зберігався там. Людина не може скасувати встановленого Богом (Велика боротьба, c. 408). ЗІХ 126.3
Бог дав нам Свої Заповіді не лише для того, щоб ми вірили їм, але щоб і корилися. Великий Єгова, поклавши підвалини землі, одягнув увесь світ у вбрання краси і наповнив його усім, що потрібно людині. Створивши усі чудеса землі і моря, Він встановив суботу і освятив її. Він благословив і освятив сьомий день, тому що Сам спочивав у цей день від чудових діл творіння. Субота була створена для людини, і Бог бажає, щоб людина відкладала свої справи у цей день, бо Він Сам відпочивав після шести днів творіння. ЗІХ 126.4
Люди, які вшановуватимуть Заповіді Єгови, після того, як їм буде дане світло відносно четвертої Заповіді Десятислів'я, підкорятимуться їй, не рахуючись з можливостями і зручностями такої покори. Бог створив людину за Своєю подобою і дав їй приклад дотримування сьомого дня, який Він відокремив і освятив. Він визначив, що в цей день людина повинна поклонятися Йому і не займатися повсякденними справами. Кожен, хто нехтує четвертою Заповіддю, після того, як буде просвітлений відносно вимог суботи, буде винуватим у Божих очах. ЗІХ 126.5
Четверта Заповідь починається словом: “Пам'ятай”. Бог знав, що людина серед метушні і численних турбот спокуситься виправдати своє відступництво від виконання усіх вимог Закону або ж під тягарем буденщини забуде про те, що субота свята і важлива... Бог претендує усього на один день, який Він відокремив і освятив. Він дає його людині для відпочинку від праці — то присвячення себе служінню Богові, а також покращенню свого духовного стану (Свідоцтва для Церкви, т. 4, c. [247-249]). ЗІХ 126.6