Go to full page →

23 травня. Закон сам по собі досконалий ЗІХ 145

“Я — Господь, — говорю справедливість, звіщаю правдиве!” (Ісая 45:19). ЗІХ 145.1

Разом з відкиненням Біблії виявляється і відкинення Закону Божого. Вчення, що люди вільні від додержання божественних постанов, послабило силу морального обов'язку і відкрило широкі ворота беззаконню, що затоплює світ. Беззаконня, розбещеність і корупція захльоснули світ, наче води потопу. Усюди зустрічаємо заздрість, підозру, лицемірство, відчуженість, суперництво, чвари, зраду священних істин, задоволення пожадливості. Уся система релігійних принципів і вчень, які мали б створиш основну структуру соціального життя, подібна до хиткого каркасу, що готовий розвалитися на частини... ЗІХ 145.2

Не існує нічого, що могло б ослабити чи утвердити Закон Єгови. Він незмінний і у вічності. Закон завжди був і буде святим, справедливим, добрим і досконалим. Його не можна ні відмінити, ні змінити. Ні “звеличити”, ні “зганьбити” — це були б лише людські розмови. ЗІХ 145.3

Остання велика битва істини і заблудження відбудеться між Заповідями Єгови і людськими законами. Ми вже починаємо брати участь у цій битві, але не в битві між церквами, які ведуть боротьбу за першість, але між релігією Біблії і релігіями нісенітниць і легенд. Сили, що з'єдналися у боротьбі проти істини, з кожним днем діють все активніше. Святе Боже Слово, яке дійшло до нас ціною страждань і кровопролить, дуже мало цінується. Тільки деякі люди дійсно приймають його за правило життя. ЗІХ 145.4

Невірство, яке викликає серйозну тривогу, панує не лише у світі, але й у Церкві. Деякі віруючі дійшли до того, що заперечують доктрини, які являють собою стовпи християнської віри. Найвеличніші факти творіння, що описані натхненними Богом письменниками, падіння людини, відкуплення, незмінність Закону — усе це практично заперечується більшою частиною християнського світу. Тисячі людей, що пишаються своїми знаннями, вважають повне довір'я Біблії ознакою неосвіченості, а вміння знаходити недоліки у Писанні, спіритуалізувати і неправильно тлумачити його найважливіші істини — ознакою вченості. ЗІХ 145.5

Християнам необхідно готуватися до того, що незабаром найнесподіванішим чином станеться зі світом, це приготування повинно полягати у ретельному дослідженні Божого Слова, а також у невпинному прагненні жити відповідно до його принципів. Вічність вимагає від нас більшого, аніж релігії уяв, слів і форми, де істину можна побачити лише на поверхні. Бог закликає до відродження і перетворення. З кафедри повинні лунати слова Біблії, і лише з Біблії (Пророки і царі, c. [624-626]) . ЗІХ 145.6