Go to full page →

22 травня. Досконалий Спаситель ЗІХ 144

“Бо благодаттю ви спасенні через віру, і це не від вас, то дар Божий” (Ефес.2:8). ЗІХ 144.1

Важливою є думка про те, що Христова праведність зараховується нам не завдяки якимось заслугам з нашого боку, а як безоплатний дар від Бога. Ворог Бога і людини не бажає, щоб ця істина була представлена чітко, тому що знає: якщо вона цілковито буде прийнята, його міць буде зруйнована. Якщо ж він зможе контролювати людський розум настільки, що ті, хто вважає себе дітьми Божими, будуть занурюватися у сумніви, зневір'я і темряву, він переможе їх спокусами. ЗІХ 144.2

Треба підтримувати в собі просту дитячу віру, яка покладається на Бога у Його Слові. Божий народ повинен володіти силою, яку отримує від Бога. “Бо благодаттю ви спасенні через віру, і це не від вас, то дар Божий”. Люди, котрі вірять, що Бог задля Христа простив їхні гріхи, у випадку спокуси не перестануть подвизатись добрим подвигом віри. Вона ставатиме все сильнішою, доки християнське життя таких людей словами і ділами не засвідчить: “Кров Ісуса... очищає нас від усякого гріха” (1Йоан.1:7). ЗІХ 144.3

Якщо бажаємо володіти духом і силою третьої ангельської звістки, то маємо Закон і Євангеліє поставити разом, оскільки вони йдуть поруч. Коли сили пекла підбурюють дітей противлення звести нанівець Божий Закон і знехтувати істиною про те, що Христос є нашою праведністю, сила згори впливатиме на серця тих, хто виявляє вірність, аби звеличити Закон і піднести Ісуса як досконалого Спасителя. Якщо в житті народу Божого не буде виявлятися божественна сила, ним заволодіють хибні теорії та ідеї. Христос та Його праведність будуть усунені з життя багатьох, а їхня віра залишиться без сили і життя... ЗІХ 144.4

Християни мають бути навчені, що Христос є для них спасінням і праведністю. Головна мета сатани — утримати душі від віри у Христа — їхньої єдиної надії, бо “Кров Ісуса Христа”, що “очищає від усякого гріха” (1Йоан.1:7), має силу лише по відношенню тих, хто вірить у заслуги цієї Крові й визнає її перед Отцем, як це робив Авель, приносячи свої жертви... ЗІХ 144.5

Мета нашої вістки — не лише Заповіді Божі, але й віра в Ісуса. Сьогодні на нашому шляху сяє яскраве світло, яке провадить до зростання віри в Ісуса. Ми повинні прийняти кожний промінь світла і ходити у Ньому... В міру збільшення світла люди будуть перетворюватися, підноситися і облагороджуватись Ним (Служителі Євангелія, c. [161-162]). ЗІХ 144.6

Тоді матимете право на дерево життя, будете їсти його нетлінні плоди... і жити по віки вічні у досконалому щасті (Молодіжний керівник, серпень 1852 р.). ЗІХ 144.7