“Я зоставлю Собі в Ізраїлі сім тисяч, коліна яких не гнулись перед Ваалом ,і уста яких не цілували його” (1Цар.19:18, СП). ЗІХ 152.1
Сьогодні, як і за днів Іллі, проходить чітка межа між тими, хто дотримується Заповідей Божих, і тими, хто поклоняється лжебогам. “Докіль кульгатимете на обидва боки? Коли Господь є Бог, ідіть за Ним; коли ж це Ваал, ходіть за ним!” (1Цар.18:21, СП). Для сучасного ж світу звучить інша вістка: “Упав, упав Вавілон... Вийди від неї, народе Мій, щоб не бути вам учасниками в гріхах її, і щоб не зазнати покарань її, бо гріхи її досягли аж до неба, і Бог пригадав неправди її” (Відкр.18:2-5). ЗІХ 152.2
Недалеко той час, коли буде випробувана кожна душа. Усіх примушуватимуть дотримуватись лжесуботи. Між Заповідями Божими і людськими розгориться боротьба. Ті, хто звикли крок за кроком робити поступки світові, пристосовуючись до його звичаїв, згодом погодяться краще підкоритися у всьому владі, ніж стати жертвою глузувань, образ, ув'язнення і смерті. В той час щире золото буде відокремлене від порожньої породи. Виявиться чіткий розподіл між істинним благочестям і хибним. Багато зірок, засліплюючим блиском яких ми колись захоплювалися, згаснуть у пітьмі. Ті, хто носив на собі священицькі шати, але не був одягнений у праведність Христову, з ганьбою з'являться у всій своїй наготі. ЗІХ 152.3
Серед усіх мешканців Землі у різних куточках Земної кулі є люди, які не стали навколішки перед Ваалом. Подібно зіркам, які засвічуються на небі тільки вночі, ці вірні душі засяють якраз тоді, коли непроглядна темрява покриє землю. У язичницькій Африці, католицьких країнах Європи і Південної Америки, Китаї, Індії, на далеких островах і в найбільш диких куточках планети є вибрані діти Божі, які з допомогою світла істини розженуть похмуру темряву, відкриваючи нечестивому світові перетворюючу силу покори Його Законові. Навіть у нинішній час вони вже з'являються “з усякого племені, і язика, і люду, і народу” (Відкр.5:9), а в час найбільшого відступництва, коли сатана кине усі свої сили на те, щоб примусити усіх — “Малих і великих, багатих та бідних, вільних та рабів” (Відкр.3:16) прийняти під примусом смерті знак вірності фальшивому дню відпочинку, ці віддані Богові, “бездоганними та щирими дітьми Божими, невинними серед лукавого роду” сяятимуть, “немов світила на небі” (Филип.2:15). Чим темніша ніч, тим яскравіші зірки (Пророки і царі, c. [187-189]). ЗІХ 152.4