“Господній Закон досконалий — він зміцнює душу” (Псал.19:8). ЗІХ 153.1
Де б не працював Ездра, скрізь спостерігалося пожвавлення у вивченні Святого Письма. Були призначені вчителі для навчання народу; Закон Божий був звеличений і прославлений. Вивчалися книги пророків; і слова, що передвіщали пришестя Месії, давали надію і втіху багатьом знедоленим і розбитим серцем. ЗІХ 153.2
Більше двох тисяч років пройшло з тих пір, як “Ездра приготував своє серце досліджувати Господнього Закона, і виконувати його” (Езд.7:10), однак віддаль часу не применшує вплив його благочестивого прикладу. Протягом віків повість про його життя самовідречення надихала багатьох “досліджувати Закон Господній і виконувати його”. ЗІХ 153.3
Ездрою керували піднесені та святі спонукання; усе, що було просякнуте відчуттям глибокої любові до людей. Милосердне і співчутливе ставлення Ездри до грішників — свідомо це було чи ні — може служити уроком для тих, хто нині займається спасительною діяльністю. Божі Слуги повинні залишатися твердими, як скеля, коли щось стосується принципів істини, але у той же час їм необхідно виявляти співчуття і довготерпіння. Подібно до Ездри їм належить наставляти порушників Закону, нагадуючи їм про принципи справедливості. ЗІХ 153.4
У сучасному віці, коли, застосовуючи усі можливі засоби, сатана намагається засліпити людей, щоб вони не звертали уваги на вимоги Божого Закону, відчувається потреба в мужах, які б спонукували багатьох благоговіти “перед заповідями нашого Бога” (Езд.10:3). Світові потрібні правдиві реформатори, які спрямовували б беззаконника до великого Законодавця і навчали їх, що “Господній Закон досконалий — він зміцнює душу” (Псал.19:8). Світові потрібні мужі, які б добре знали Святе Письмо; люди, кожне слово і діло яких звеличувало б Закон Єгови; особистості, які укріпляли б віру інших. О, яка ж гостра потреба у вчителях, які могли б своїм умінням викликати у людей повагу і любов до Біблії! ЗІХ 153.5
Беззаконня панує сьогодні усюди в більшості випадків тому, що Писання не вивчається, люди не живуть за його принципами; відкидаючи Боже Слово, людина тим самим відкидає і його силу, стримуючі погані нахили серця... ЗІХ 153.6
В останні дні історії нашої Землі все ще лунає голос, який колись пролунав із Синаю: “Хай не буде у тебе інших богів переді Мною” (Вих.20:3). Людина протиставила свою волю Божій, але примусити цю Заповідь мовчати вона не в змозі. Людський розумне в змозі ухилитися від підкорення вищій силі. Теорії і різні погляди можуть зростати числом; люди намагатимуться налаштувати науку проти божественного відкриття і таким чином усунути Божий Закон, але все голосніше і голосніше звучить наказ: “Господу, Богу твоєму поклоняйся і Йому одному служи” (Матв.4:10) (Пророки і царі, c. [623-625]). ЗІХ 153.7