“Побачив Господь, що він наближався подивитись, та й кликнув до нього з-посеред куща: ‘Мойсею, Мойсею!’ І відповів той: ‘Я тут!’ І сказав: ‘Не наближайся сюди! Скинь взуття з твоїх ніг: місце бо, що на ньому стоїш, — земля свята’” (Вих.3:4-5). ЗІХ 186.1
Час для звільнення Ізраїлю настав. Проте Божий план мав здійснитися таким чином, щоб людська пиха була засуджена. Визволитель Ізраїлю мав виступити як скромний Пастир, лише з палицею в руці, хоча Бог мав перетворити цю палицю на символ Своєї могутності. Одного разу, пасучи худобу біля Хориву, “Божої гори”, Мойсей побачив охоплений полум'ям кущ. З-посеред вогню він почув голос, що кликав його на ім'я. Тремтячими устами він відповів: “Я тут”. Голос попередив його не наближатися без шанобливості... ЗІХ 186.2
Усі, кого Бог вшанував Своєю присутністю, маємо відчувати покору і благоговіння. В ім'я Ісуса можемо впевнено приходити перед Його лице, проте в жодному разі ми не повинні наближатися до Нього із зухвалою самовпевненістю, ніби Він перебуває на одному рівні з нами. Деякі люди. звертаються до великого Всемогутнього Бога, Котрий перебуває в неприступному світлі, як до рівного або навіть нижчого за себе. Інші в Божому домі поводяться так, як не наважилися б поводитися в приймальні земного правителя. Такі люди мусять пам'ятати, що вони перебувають в присутності Того, Кому вклоняються серафими і перед Ким ангели закривають свої обличчя. Бог гідний поклоніння понад усе, а тому, хто усвідомлює Його присутність, мають поклонятися Йому в покорі... ЗІХ 186.3
Мойсей, охоплений шанобливим страхом, стояв перед Богом, а голос продовжував: “Іди ж, оце пошлю тебе до фараона, щоб вивів ти народ Мій, синів Ізраїлю з Єгипту” (Вих.3:10). ЗІХ 186.4
Вражений і наляканий таким повелінням, Мойсей відскочив... Труднощі, які він собі уявив, видавалися нездоланними. Як довести народові, що його справді послав Бог? Тоді він отримав доказ, який видався переконливим. Йому було наказано кинути свою палицю на землю. Коли він зробив це, “стала з неї гадина, і втік Мойсей від неї” (Вих.4:4). Йому було наказано схопити її, і в руці вона знову перетворилася на палицю... Цією ознакою Бог запевнив Мойсея, що Його народ, а також фараон переконаються в тому, що існує Володар, могутніший за єгипетського царя... ЗІХ 186.5
Бог благословив його готовність послухатися Його, і він став красномовним, сповненим надії й самовладання, цілком придатним для найвеличнішої справи, що будь-коли доручалася людині. Це приклад того, як Бог зміцнює сили тих людей, котрі повністю довірились Йому і беззастережно підкорилися Його повелінням (Патріархи і пророки, c. [251-255]). ЗІХ 186.6