“Я поставлю над ними єдиного пастиря, що пастиме їх... Він буде пастирем над ними” (Єзек.34:25). ЗІХ 190.1
Ісус намагається вплинути на розум Своїх слухачів, використовуючи знайомі приклади. Він порівняв вплив Духа Святого з холодною життєдайною водою. А Себе представив як Світло, Джерело життя і радості для природи і людей. Тепер через образ пастирства Він пояснює Свій зв'язок з тими, хто вірить у Нього. Не було жодної ілюстрації, більш знайомої Його слухачам, аніж ця; слова Христа назавжди пов'язали символ пастирства з Його Ім'ям. Пізніше, коли учні спостерігали за пастухами, які пасли свої отари вони пригадували повчання Спасителя. У кожному вірному пастирі вони бачили Христа, а себе — в кожній слабкій, безпорадній овечці. ЗІХ 190.2
Таке порівняння вживає пророк Ісая щодо місії Спасителя: “Він отару Свою буде пасти, як Пастир, рукою власною збере їх, ягнят носитиме на грудях, дійних лагідно водитиме” (Ісая 40:9-11). Давид оспівував: “Господи — мій Пастир: нічого мені не бракуватиме” (Псал.23:1). А через Єзекіїля Дух Святий проголосив: “Я поставлю над ними єдиного Пастиря, що пастиме їх... заблудлу вівцю відшукаю, а відлучену поверну; поранену перев'яжу, а хвору зміцню... Я зроблю з ними союз миру... не будуть вони більше здобиччю народів... вони житимуть безпечно, і ніхто не буде їх лякати” (Єзек.34:23, 16, 25, 28). ЗІХ 190.3
Христос — Двері до Божої кошари. Цими Дверима входили всі Його діти з найдавніших часів. В Ісусі, на Якого вказували прообрази; Який був прихований у символах, але відкритий через пророків, і з'явився в усій повноті учням у повчаннях і чудесах, вчинених для людських дітей; Ісус для людства — це “Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере” (Йоан.1:29), через Якого воно увійде до кошари Божої благодаті. Впродовж історії людство виробило чимало різних об'єктів поклоніння, винаходило церемонії й релігійні системи, завдяки яким люди могли б отримати виправдання і мир, аби таким чином увійти до Божої кошари. Проте єдині Двері — це Христос. Якщо хтось пропонує замість Христа когось іншого або намагається увійти до кошари якимось іншим шляхом, — той злодій і розбійник... ЗІХ 190.4
А хто входить дверима, той вівцям пастух. Христос є Пастирі Двері. Він Сходить Сам Собою, приносячи Себе в жертву (Христос — надія світу, c. [476-477]). ЗІХ 190.5