“Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба і дає життя світові” (Йоан.6:33). ЗІХ 95.1
“Отож, коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, — скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?” (Лука 11:13). Дух Святий, Заступник Бога на Землі, є найбільшим з усіх дарів. У Ньому приховані усі “добрі дари”. Сам Творець не в змозі дати нам нічого більшого і кращого. Якщо ми звернемося до Господа з проханням пожаліти нас, допомогти у біді і керувати нами через Святого Духа, то Він ніколи не відмовить у нашому проханні. Батьки можуть відмовитися від своїх голодуючих дітей, але Господь Бог ніколи не залишить без уваги зойк нужденної і знеможеної душі. Він звертається до усіх, хто вважає себе залишеним Богом у дні важких випробувань, через пророка Ісаю: “І сказав був Сіон: Господь кинув мене, і Господь мій про мене забув... Чи ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабували, то Я не забуду про тебе! Отож на долонях Своїх тебе вирізьбив Я” (Ісая 49:14-16). ЗІХ 95.2
Кожна обітниця, що дана Богом у його Слові, може служити метою наших молитв; ми можемо посилатися на них, які б не були наші духовні потреби, ми маємо перевагу просити про них через Ісуса. Ми можемо з дитячою простотою сказати Господу про все, чого потребуємо стосується це матеріальних потреб у хлібі, в одязі, чи духовних, чи у вбранні праведності Христа. ЗІХ 95.3
Не забудьте, що, приходячи до Бога як до свого Отця, ви тим самим визнаєте себе Його дітьми; ви не тільки прагнете Його милості, але й підкоряєтесь Його волі. Ви знаєте, що Його любов вічна і незмінна, а тому віддаєтеся Йому, присвячуючи себе справі свого Отця. Всім тим, кому Ісус радить “шукати найперше Царства Божого й праведности Його” (Матв.6:33), Він дає обітницю: “Просіть і дано буде вам” (Йоан.16:24). ЗІХ 95.4
Дітям Божим призначені усі дари Того, Кому “Дана... всяка влада на небі й на землі” (Матв.28:18). Ці дари настільки дорогоцінні, що могли бути куплені для нас лише за Кров Спасителя; ці дари задовольняють найбільші духовні потреби; вони існують вічно і можуть бути одержані тими, хто із дитячою простотою йде з проханням до Бога. Прийміть же обітниці Божі як такі, що стосуються особисто вас, нагадуйте Господеві про Його обітниці, і відчуєте повноту радості (Небесні принципи щасливого життя, c. 98-99). ЗІХ 95.5