“Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих” (Матв.4:4). ЗІХ 96.1
Об'єктом вчення і проповіді Христа було Слово Боже. Відповідаючи тому, хто запитував, Він починав словами простими і зрозумілими: “Написано”, “Що каже Писання?” (Гал.4:30), Як читаєш? (Лука 10:26). При будь-якій можливості, коли Христос сіяв насіння Слова Божого, Він зауважував у прихильнику або у супротивнику пробуджену зацікавленість. Той, Хто Сам є “Дорога, і Правда, і Життя” (Йоан.14:6), Хто Сам є живим Словом, вказує на Писання, говорячи: “Вони ж свідчать про Мене!” (Йоан.5:39). ЗІХ 96.2
Слугам Христовим слід робити те ж саме. У наші дні, як і в минулі часи, життєві істини Слова Божого нерідко підмінюються людськими теоріями й умовисновками. Навіть багато хто із священнослужителів, які проповідують Євангеліє, не вважають, що уся Біблія є богодухновенним Словом. Якийсь мудрець відкидає одну частину, а інший сумнівається в другій. Вони ставлять свої міркування про Біблію вище за саме Слово Боже. Таким чином, “Письмо”, яке вони викладають, зводиться до їх власних переконань. Так руйнується божественна оригінальність Святого Письма і сіється насіння вагань. Розгублені люди не знають, у що вірити. ЗІХ 96.3
Існує чимало вірувань, які розум не має права приймати. За часів Христа рабини деякі частини Письма обтяжували своїми надмірними містичними надбудовами. Оскільки просте і зрозуміле вчення Слова Божого викривало їх, вони намагалися підірвати його силу. Те ж саме відбувається й нині. Слово Боже часто намагаються подати таємничим і незрозумілим. Це робиться для того, щоб виправдати порушення Божого Закону. Христос під час Свого земного служіння відкидав подібні хитрощі. Він вчив, що Слово Боже повинно бути зрозумілим кожному. Ісус вказував на Писання як на безсумнівний авторитет, і ми маємо наслідувати Його також і у цьому. Біблія повинна бути визнана Словом безконечного Бога, кінцем усіх суперечностей і підвалиною усієї віри. ЗІХ 96.4
Люди відібрали у Біблії силу, яка належить їй, і таким чином падіння духовності, яке сьогодні спостерігаємо, є прямим наслідком цього... А багато хто й досі прагне почути живого Бога, відчути божественну присутність... ЗІХ 96.5
Улюбленою темою Христа була батьківська любов і наддостатня Божа благодать; Він багато говорив про досконалість Божого характеру і святість Його Закону. Він являв Себе людям “Дорогою, і Правдою, і Життям”. Нехай же ці теми стануть суттю проповіді Христових служителів. Подавайте людям істину такою, якою вона є в Ісусі. Викладайте вимоги Закону і Євангелія чітко і зрозуміло. Розповідайте людям про сповнене самовідданості і самопожертви життя Христа; говоріть про Його самопожертву і смерть, про Його воскресіння і заступництво за віруючих у Божих дворах, про Його обітницю: “Прийду знову і візьму вас до Себе” (Йоан.14:3). (Наочні уроки Христа, c. [38-39]). ЗІХ 96.6