“Але з плодів дерева, що в середині раю, — Бог сказав: ‘Не їжте із нього, і не доторкайтесь до. нього, — щоб вам не померти’” (Бут. 3:3). ВУС 143.1
Єва відлучилася від свого чоловіка, зачарована красою створеної Богом природи — прекрасними квітами, кущами та деревами, які приваблювали її своїми барвами й пахощами. Вона розмірковувала про Божу заборону щодо дерева пізнання. Їй подобалася довколишня велич, приготована щедрою Божою рукою для задоволення всіх їхніх потреб. Усе це, говорила вона, Бог віддав нам у володіння... ВУС 143.2
Єва наблизилася до забороненого дерева, і її охопила цікавість, яким чином у його плодах може критися смерть. Вона здивувалася, коли її нерозторопні запитання підхопив і повторив дивний голос: “Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?” Єва й не підозрювала, що відкрила комусь свої думки, розмовляючи сама із собою вголос, тому була абсолютно вражена, коли почула свої ж сумніви з уст змія. Вона подумала, що змій уміє читати її думки та, мабуть, він дуже мудрий. ВУС 143.3
Єва відповіла йому: “З плодів дерева раю ми можемо їсти, але з плодів дерева, що в середині раю, — Бог сказав: ‘Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, — щоб вам не померти’”... ВУС 143.4
Спокусник запевнив Єву: як тільки вона скуштує плід, то отримає нове, вище знання, яке зробить її рівною Богові. Він звернув її увагу на самого себе. Він без жодних обмежень їв плоди з цього дерева і виявив, що вони були не тільки абсолютно нешкідливими, а й смачними та свіжими. Саме через те, говорив він, що ці плоди володіють дивовижними властивостями наділяти мудрістю та силою, Бог заборонив людям не тільки куштувати їх, а й доторкатися до них, бо Він знав їхні чудові якості. ВУС 143.5
Змій поспішив скористатися зацікавленістю Єви, він зірвав плід і вклав його їй у руку, повторивши її ж слова: “Він сказав: не доторкайтеся, щоб вам не померти. Але, як бачиш, дотик до цього плоду не завдав тобі жодної шкоди. І навіть якщо ти скуштуєш від нього, він теж тобі не зашкодить”... Єва скуштувала плід і не відчула жодної шкоди. Потім вона нарвала плодів для себе та для свого чоловіка... ВУС 143.6
Адам і Єва мали бути цілком задоволені знанням про Бога, відкритим їм у справах Його творіння та через повчання святих ангелів... Бог огородив їх від пізнання гріха заради їхнього ж власного щастя (Рев'ю енд Геральд, 24 лютого 1874 р.). ВУС 143.7