“І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту” (Бут. 3:15). ВУС 144.1
Адам і Єва мали бути цілком задоволені знанням про Бога, відкритим їм у справах Його творіння та через повчання святих ангелів... Те знання вищого рівня, яке вони розраховували знайти, скуштувавши заборонений плід, штовхнуло їх до безодні гріха й вини. ВУС 144.2
Ангелам, до чиїх завдань спочатку входило охороняти Адама та Єву в їхній Єдемській оселі до їхнього гріха й вигнання з раю, тепер було наказано охороняти ворота раю та дорогу до дерева життя, щоб люди не повернулися й не отримали до нього доступ, увічнивши гріх. ВУС 144.3
Гріх вигнав Адама та Єву з раю й став причиною того, що рай був забраний із Землі. Унаслідок порушення Божого Закону вони втратили рай. Повернути його можна через послух Закону Отця та віру у викупну кров Його Сина... ВУС 144.4
Сатана радів і вихвалявся перед Христом та вірними ангелами, що йому вдалося переманити на свій бік частину небесних ангелів, які приєдналися до нього в його зухвалому повстанні. І тепер, здобувши перемогу над Адамом і Євою, він заявив, що їхній Едемський дім тепер його. Він гордовито хвалився тим, що створений Богом світ опинився під його владою. Підкоривши Адама, повелителя світу, він зробив людський рід своїми підданими й тепер повинен оволодіти Едемом, перетворивши його на свою штаб-квартиру. Там він затвердить свій престол і правитиме світом. ВУС 144.5
Але на Небі були вжиті термінові заходи, щоб розладнати плани сатани. Могутні ангели з вогненними мечами поставлені вартовими, аби перекривати доступ до дерева життя сатані та винуватій парі... ВУС 144.6
На Небі відбулася Нарада, за підсумками якої було прийнято рішення про те, що улюблений Божий Син викупить людський рід від прокляття та від ганьби, якою вкрив себе Адам, і переможе сатану. О, яка дивовижна милість! Велич Небес, перейнявшись любов'ю та жалістю до грішного людства, запропонував стати його заступником і поручителем (Рев'ю енд Геральд, 24 лютого 1874 р.). ВУС 144.7