“Я відчайдушно біжу до мети — до нагороди високого Божого покликання в Ісусі Христі” (Филп. 3:14). ВУС 266.1
Єлисей, не замислюючись, залишив усе, щоб розпочати своє служіння. У його прощанні з родиною не було ні суму, ні гіркого жалю. Вони влаштували бенкет у будинку на знак тієї честі, яка була надана одному з їхніх рідних. І з чого ж розпочалося служіння Єлисея? З дрібних справ, які він повинен був виконувати від щирого серця. Він став слугою пророка. Про нього сказано, що він подавав воду на руки Іллі, своєму панові. ВУС 266.2
Провівши деякий час у служінні пророкові, Єлисей був покликаний прийняти високе звання. Нікому в той час не було запропоновано стати вище за нього. Він працював під керівництвом Іллі як його учень, і ось настав час, коли його вчитель був забраний, а він, котрий був при ньому, вийшов на передній план. І як Ілля був готовий до вознесіння, так і Єлисей був готовий стати його наступником у пророчому служінні... ВУС 266.3
У Ґілґалі була школа пророків, а також у Бет-Елі і в Єрихоні. Ілля бажав відвідати ці важливі місця, перш ніж він буде забраний від них. Його дух зрадів, коли провидіння Боже дозволило йому побачити ці пророчі школи та ту роботу, яка звершувалася в цих закладах, — надання освіти, здатної допомогти учням постійно зберігати у свідомості чудові Божі діяння, звеличуючи та прославляючи Божий Закон... ВУС 266.4
У кожному місці, де Єлисей опинявся з Іллею, він мав змогу відділитися від пророка. “Сиди тут”, — говорив йому Ілля. Так він щоразу випробовував віру Єлисея. Але, звершуючи роботу землероба, Єлисей навчився протистояти розчаруванням. Тепер він взявся за плуг в іншій сфері роботи й не бажав відступати та піддаватися смутку. Щоразу, почувши пропозицію залишити пророка, він відповідав: “Як живий Господь і жива душа твоя, — я не залишу тебе”... ВУС 266.5
Відтоді Єлисей зайняв місце Іллі... Найголовніше для кожного, хто займає відповідальне становище, — це бути беззастережно слухняним Господньому слову... Єлисей взявся за плуг і не озирався назад. Він виявив рішучість і тверду надію на Бога. ВУС 266.6
Цей урок заслуговує нашого уважного вивчення. Ми в жодному разі не повинні відступити від нашої вірності Богові... Боже Слово має бути нашим порадником. Бог обере тільки тих, хто перебуває в досконалому та безумовному послухові Йому (Наставник молоді, 28 квітня 1898 р.). ВУС 266.7