“Хай ніхто не зневажає твого молодого віку, але будь прикладом для вірних — словом, життям, любов'ю, вірою та чистотою” (1 Тим. 4:12). ВУС 267.1
Слово Боже було керівним принципом для Тимофія... Його домашні наставниці співпрацювали з Богом, виховуючи цього юнака та готуючи його до виконання обов'язків, які були Покладені на нього в юному віці. ВУС 267.2
Тимофій був звичайним хлопцем, коли Бог обрав його як учителя. Однак він на той час був настільки непохитний у біблійних принципах, завдяки правильному вихованню, що йому вже можна було довірити роль учителя релігії, помічника Павла — великого апостола язичників. І, незважаючи на свій молодий вік, він виконував свої обов'язки з християнською лагідністю. Він був вірний, відданий та твердий, і Павло зробив його своїм супутником у працях і подорожах, щоб він міг використовувати досвід апостола в проповіді Євангелія та створенні церков. ВУС 267.3
Павло любив Тимофія, адже Тимофій любив Бога. Великий апостол нерідко викликав його на розмову та ставив йому запитання з біблійної історії. Він вчив його остерігатися злих шляхів і говорив, що благословення буде обов'язково дане кожному, хто вірний і правдивий, і це додасть йому благородства та мужності... ВУС 267.4
Напередодні своєї смерті апостол Павло написав йому такі слова: “Ти ж тримайся того, чого ти навчився і що тобі довірено, пам'ятаючи, від кого ти навчився. І ти змолоду знаєш Святе Писання, що може тебе зробити мудрим для спасіння через віру в Ісуса Христа”... ВУС 267.5
Павло, не побоюючись, міг написати саме так, бо Тимофієві був непритаманний дух самовпевненості. Він працював разом з Павлом, шукаючи його поради та настанови. У своїх вчинках він не керувався поривами. Він був обачний і вдумливий, запитуючи на кожному кроці: “Чи це Господня дорога?”... ВУС 267.6
“Пильнуй себе і навчання: тримайся цього, бо, роблячи так, і себе спасеш, і тих, що тебе слухають”. ВУС 267.7
Це повчання, дане Тимофієві, повинно звучати в кожному будинку, ставши принципом виховання в кожній родині і в кожній школі (Наставник молоді, 5 травня 1898 р.). ВУС 267.8