Яка величезна Твоя доброта, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку приготовив для тих, хто на Тебе надіється перед людськими синами! (Псал. 31:20). ННП 10.1
Бог устелив наш шлях благословеннями, щоб освітити нашу подорож і спонукати наші серця любити й славити Його. Він бажає, щоб ми черпали воду з джерела спасіння, аби наші серця наповнилися свіжістю. Ми можемо співати пісні Сіону, можемо підбадьорюватися серцем і підбадьорювати серця інших людей; наша надія може зміцнитися, а темрява — перетворитися на світло. Бог не залишив нас у темному світі (як мандрівників і приходьків, котрі прагнуть до кращої, тобто небесної, вітчизни) без дорогоцінних обітниць, які полегшують увесь тягар. Обидва узбіччя нашого шляху всипані дивовижними квітами обітниць. Вони цвітуть навколо нас і дарують прекрасний аромат.6Letter 27, 1886 ННП 10.2
Скільки ж благословень ми втрачаємо через те, що не помічаємо й не цінуємо щоденних благословень, намагаючись одержати те, чого не маємо! Постійні дари, якими рясно встелений наш шлях, забуті й недооцінені. Однак ми могли б почерпнути уроки зі скромних Божих творінь у природі. Квітка, що росте в темному затишному місці, відгукується на кожний отриманий промінчик світла та розпускає свої пелюстки. Пташка в клітці співає у своїй похмурій в'язниці так, наче це величний, осяяний сонячним світлом палац. Бог знає, чи зможемо ми мудро і на спасіння використати Його благословення. Він ніколи не дасть їх для того, щоб ми зловживали ними. Бог любить вдячне серце, яке повністю покладається на слова Його обітниці, черпаючи з них розраду й надію; і Він відкриє нам ще більші глибини Своєї любові.7RH April 12, 1887 ННП 10.3
Якби ми прославляли Боже святе Ім'я належним чином, тоді в багатьох серцях запалало б полум'я любові... Ми маємо постійно славити Бога серцем та устами. Це найкращий спосіб встояти перед спокусою вести порожні, легковажні розмови.8Letter 42, 1900 ННП 11.1
Господь бажає, щоб ми підняли очі та подякували Йому за те, що існують Небеса... Тримаймося ж живою вірою за багаті Божі обітниці, дякуючи Богові з ранку до пізньої ночі.9RH April 12, 1887 ННП 11.2