4 січня. Зміцнювальні благословення

Яка величезна Твоя доброта, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку приготовив для тих, хто на Тебе надіється перед людськими синами! (Псал. 31:20).ННП 10.1

Бог устелив наш шлях благословеннями, щоб освітити нашу подорож і спонукати наші серця любити й славити Його. Він бажає, щоб ми черпали воду з джерела спасіння, аби наші серця наповнилися свіжістю. Ми можемо співати пісні Сіону, можемо підбадьорюватися серцем і підбадьорювати серця інших людей; наша надія може зміцнитися, а темрява — перетворитися на світло. Бог не залишив нас у темному світі (як мандрівників і приходьків, котрі прагнуть до кращої, тобто небесної, вітчизни) без дорогоцінних обітниць, які полегшують увесь тягар. Обидва узбіччя нашого шляху всипані дивовижними квітами обітниць. Вони цвітуть навколо нас і дарують прекрасний аромат.^{6Letter 27, 1886}ННП 10.2

Скільки ж благословень ми втрачаємо через те, що не помічаємо й не цінуємо щоденних благословень, намагаючись одержати те, чого не маємо! Постійні дари, якими рясно встелений наш шлях, забуті й недооцінені. Однак ми могли б почерпнути уроки зі скромних Божих творінь у природі. Квітка, що росте в темному затишному місці, відгукується на кожний отриманий промінчик світла та розпускає свої пелюстки. Пташка в клітці співає у своїй похмурій в'язниці так, наче це величний, осяяний сонячним світлом палац. Бог знає, чи зможемо ми мудро і на спасіння використати Його благословення. Він ніколи не дасть їх для того, щоб ми зловживали ними. Бог любить вдячне серце, яке повністю покладається на слова Його обітниці, черпаючи з них розраду й надію; і Він відкриє нам ще більші глибини Своєї любові.^{7RH April 12, 1887}ННП 10.3

Якби ми прославляли Боже святе Ім'я належним чином, тоді в багатьох серцях запалало б полум'я любові... Ми маємо постійно славити Бога серцем та устами. Це найкращий спосіб встояти перед спокусою вести порожні, легковажні розмови.^{8Letter 42, 1900}ННП 11.1

Господь бажає, щоб ми підняли очі та подякували Йому за те, що існують Небеса... Тримаймося ж живою вірою за багаті Божі обітниці, дякуючи Богові з ранку до пізньої ночі.^{9RH April 12, 1887}ННП 11.2