“І кликнув Аса до Господа, Бога свого, та й сказав: ‘Господи, нема кому, крім Тебе, допомогти численному або безсилому. Допоможи нам, Господи, Боже наш, бо ми на Тебе опираємося, і в Ім'я Твоє ми прийшли на цю безліч. Господи, Ти Бог наш, нехай людина не має сили проти Тебе!’” (2 Хронік 14:10; див. також 2 Хронік 14). БМ 224.1
Віра Аси зазнала суворого випробування, коли “кушеянин Зерах із військом у тисячу тисяч та з трьома сотнями колісниць прибув аж до Мареші” (2 Хронік 14:8). У цей критичний час Аса не покладав надії на збудовані ним “твердинні міста в Юді” з “мурами та баштами, ворітьми та засувами”, ані на “хоробрих вояків” своєї добре навченої армії (2 Хронік 14:5-7). Цар довірився Господу воїнства… Вишикувавши своїх людей до бою, він звернувся по допомогу до Бога. БМ 224.2
Армії супротивників упритул підійшли одна до одної. Це був час випробування для тих, які служили Господу. Начальники народу з тривогою запитували себе: чи кожний гріх визнаний? Чи мають юдейські мужі повну віру в Божу рятівну силу? З людської точки зору, ніщо не могло встояти перед єгипетськими військами. Але в мирний час Аса проводив дні не в задоволеннях і розвагах, а в підготовці до непередбачуваних критичних ситуацій. Він мав у своєму розпорядженні боєздатну армію; водночас робив усе для примирення народу з Богом. І хоч його військо поступалося чисельністю перед ворогом, однак віра в Того, на Кого він покладався, не ослабла. БМ 224.3
Надіючись на Господа за днів благополуччя, цар міг і в час лиха довіритися Йому. Молитва Аси свідчить, що йому була відома чудова Божа сила… БМ 225.1
Кожний християнин може молитися так, як молився Аса… У життєвій боротьбі нам часто доводиться змагатися із силами зла, що повстають проти істини. Ми покладаємося не на людину, а на живого Бога. З упевненістю ми можемо очікувати, що Він об'єднає Свою всемогутність із зусиллями людини для слави Свого Імені. Захищені бронею праведності, ми зможемо здобути перемогу над будь-яким ворогом (Пророки і царі, c. [110, 111]). БМ 225.2