“А в Ізраїлі Я позоставив сім тисяч, — усі коліна, що не схилялися перед Ваалом, та всі уста, що не цілували його” (1 Цар. 19:18; див. також 1 Цар. 19:8-18). БМ 236.3
Ілля вважав, що він єдиний в Ізраїлі поклоняється правдивому Богові. Але Той, Хто читає всі серця, відкрив пророкові, що існує чимало інших людей, котрі протягом довгих років відступництва залишалися вірними Йому… БМ 236.4
У досвідах, пережитих Іллею у дні розчарувань і уявної поразки, міститься чимало цінних повчань для Божих слуг нашого часу — часу загального відступництва від істини. БМ 237.1
Сучасне відступництво подібне до того, що панувало в Ізраїлі за днів Іллі. І сьогодні багато людей, підносячи людське над Божественним, прославляючи народних вождів, поклоняючись мамоні та ставлячи наукові теорії вище об'явлень істини, ідуть за Ваалом. Сумнів і невір'я згубно впливають на душу й серце, багато хто замінює Божу істину людськими теоріями. Люди відверто навчають, що прийшов час, коли людський розум має бути піднесений вище за вчення Божого Слова. Закон Божий — вище Божественне мірило праведності — вважається непотрібним. Ворог усякої правди оманою та спокусами примушує людей замінити Божі постанови людськими, забуваючи про те, що провадить до щастя і спасіння людства. БМ 237.2
Однак, незважаючи на повсюдне поширення, відступництво не є загальним. Ще не всі в цьому світі стали беззаконниками й відступниками; не всі є прибічниками ворога. Бог має багато тисяч людей… котрі палко очікують, що Ісус незабаром прийде і покладе край царству гріха та смерті… Ці люди потребують допомоги тих, хто пізнав Бога і силу Його слова… хто, володіючи знаннями біблійної істини, шукає душі, котрі жадають світла правди… Ми маємо йти туди, куди ведуть нас ангели Божі… Не потрібно віддавати перевагу людським постановам, варто безстрашно приєднатися до Бога і Його Закону (Пророки і царі, c. [170, 171]). БМ 237.3