“У відповідь Господь сказав їй: Марто, Марто, ти журишся і клопочешся багато чим, а потрібне — одне. Марія ж вибрала кращу частку, яка не відбереться від неї!” (Луки 10:41, 42; див. також Луки 10:38-42). БМ 336.1
Коли Христос викладав Свої чудові повчання, Марія як найбільш шаноблива й віддана слухачка сиділа біля Його ніг. Одного разу Марта, турбуючись про приготування їжі, сказала Ісусові: “Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла!” Це було під час першого відвідання Христом Віфанії. Спаситель та Його учні щойно завершили втомливу подорож з Єрихона. Марта хотіла пригостити їх, та за своєю метушнею забула про ввічливість до Гостя… БМ 336.2
Одне, чого бракувало Марті, — це спокійного побожного духу, більшої турботи про майбутнє безсмертне життя і благословення для духовного зростання, їй потрібно було менше дбати про тимчасове, а більше про вічне. Ісус бажав навчити Своїх дітей не втрачати жодної нагоди для здобуття знання, котре умудрить їх на спасіння. Божа справа потребує уважних енергійних працівників. Для таких, як Марта, — запопадливих до активної духовної праці — розгортається широке поле діяльності. Але нехай вони спершу посидять, як Марія, біля ніг Ісуса. Хай старанність, моторність, енергійність будуть освячені благодаттю Христа, тоді життя стане нездоланною силою для добра (Христос — надія світу, c. [525]). БМ 336.3
Причина, чому молодь і навіть люди зрілого віку з такою легкістю впадають у спокусу та гріх, полягає в тому, що вони не вивчають Слова Божого і не роздумують над ним належним чином. Брак рішучої волі, що знаходить свій вияв у житті й характері, є наслідком їхнього недбалого ставлення до священних настанов Божого Слова. Вони не докладають серйозних зусиль, аби спрямовувати розум на те, що надихає на чисті, святі думки та відвертає від нечистого й фальшивого. Мало хто обирає кращу частку — сидіти біля ніг Ісуса, як це зробила Марія, щоб навчатися у Божественного Вчителя. Небагато є таких, котрі зберігають Його слова як скарб у своєму серці та втілюють їх у життя (Служіння зцілення, c. [458]). БМ 336.4