“Кайданами мучили ноги його, залізо пройшло в його тіло, аж до часу виповнення слова Його, — слово Господнє його було виявило” (Псал. 105:18, 19; див. також Бут. 39:13-23). БМ 82.4
Безумовна чесність Йосипа призвела до втрати його репутації та позбавлення волі. Найсуворіше випробування, якому піддається цнотливий і богобоязливий чоловік, — це коли створюється враження, що зло процвітає, а чесніть втоптується в бруд… Завдяки релігії Йосипа його характер залишався м'яким, а співчуття до людей — палким І сильним, незважаючи на всі випробування… Опинившись у в'язниці, він на практиці показав усю велич християнських принципів, приносячи користь ближнім… Йосип не сумував, оскільки був християнином. За цих обставин Бог готував його до відповідальної, почесної і корисної посади, а Йосип був готовий вчитися. Він охоче засвоював уроки, які Господь викладав йому. Йосип навчився нести ярмо змолоду. Він навчився керувати, спочатку навчившись коритися (Біблійний коментар АСД, т. 1, c. [1097]. Коментар Е. Уайт). БМ 82.5
Світло характеру Йосипа сяяло навіть у темряві в'язниці. Він зберіг тверду віру й терпіння. Хоч за багаторічне й вірне служіння з ним повелися досить жорстоко, це не зробило його замкнутим і недовірливим. Він був сповнений миру, що є плодом невинності й чистого сумління; він довірив своє життя Богові… Навіть у в'язниці Йосип знайшов для себе заняття. Бог визначив йому пройти підготовку в школі скорбот, щоб пізніше використати його для кориснішої справи; і він не ухилявся від необхідного йому виховання. Ставши у в'язниці свідком пригноблення й тиранії, дивлячись на наслідки, до яких призводить злочин, Йосип навчився справедливості, співчуття та милості, що допомогло йому в майбутньому мудро й милосердно використовувати свою владу… Його поведінка у в'язниці — чесність, якою відзначалося його повсякденне життя, та співчуття до тих, котрі переживали горе і розпач, — відкрили шлях до майбутнього добробуту та слави. Кожний промінь світла, який ми проливаємо на інших, повертається до нас. Кожне добре та співчутливе слово, сказане засмученим, кожна спроба полегшити долю пригноблених, кожний дар нужденному стануть благословенням для того, хто чинить це від щирого серця (Патріархи і пророки, c. [218]). БМ 83.1