“І розгнівали Бога вони над водою Меріви, і через них стало зле для Мойсея, бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми” (Псал. 106:32, 33; див. також Чис. 20:1-13). БМ 120.1
Якби Мойсей та Аарон плекали в собі почуття самозвеличення або з гнівом сприйняли Божественне застереження і докір, їхня провина була б значно більшою. Але їхній гріх не був навмисним або свідомим: вони були переможені спокусою і відразу ж щиро розкаялися. Бог прийняв їхнє покаяння, проте з огляду на ту шкоду, якої їхній гріх завдав народові, Він не міг скасувати покарання… БМ 120.2
Народові Бог простив значно більші переступи, але Його ставлення до гріха не було таким, як до гріха його керівників. Бог вшанував Мойсея більше, ніж якусь іншу людину на землі… Через те, що Мойсей отримав таке велике світло і пізнання, його гріх був значно тяжчим. Вірність у минулому не здатна спокутувати навіть одну провину. Чим більше світла і переваг отримує людина, тим більша її відповідальність, більш прикра її поразка і тяжче покарання за гріх. БМ 121.1
З людської точки зору, Мойсей не скоїв великого злочину… Але якщо Бог так суворо покарав за гріх Свого найвірнішого слугу, якого шанував більше за інших, то не простить його й нікому іншому… Хто претендує на благочестя, на тому лежить найсвященніший обов'язок в усіх обставинах, навіть у хвилини найбільших провокацій, зберігати самовладання і контроль над собою. Тягар, покладений на Мойсея, був надто важким; мало хто був так суворо випробуваний, як він; однак це не було підставою виправдати його гріх. Бог зробив усе для Свого народу, і якщо люди покладатимуться на Божу силу, вони ніколи не стануть жертвами обставин. Виправдовувати гріх не можна навіть найбільшою спокусою. Якого б тиску не зазнала душа, вона чинить гріх з власної волі. Жодні сили землі чи пекла не здатні примусити людину чинити зло. Сатана атакує наші найслабші місця, але ми можемо вийти переможцями. Якими б сильними і несподіваними не були його нападки, Бог подбав про допомогу; Божою силою ми зможемо перемогти (Патріархи і пророки, c. [419-421]). БМ 121.2