Освячені Його життям
І Він сяде топити та чистити срібло, і очистить синів Левія, і їх перечистить, як золото й срібло, і будуть для Господа жертву приносити в правді (Мал. 3:3). ВЯЖ 139.2
Багато визнавців освячення абсолютно необізнані щодо роботи благодаті над серцем… Вони залишають осторонь розум і судження та покладаються тільки на почуття, ґрунтуючи свої претензії щодо освячення на емоціях, котрі якийсь час відчували… ВЯЖ 139.3
Біблійне освячення — це не якесь сильне збудження й чуттєве переживання… У цьому питанні багато хто помиляється, оскільки критерієм визначення освячення робить свої почуття. І коли в цих людей піднесений щасливий настрій, вони називають себе освяченими. Відчуття щастя або, навпаки, відсутність радості не є доказом освячення чи його відсутності… Люди, котрі щодня борються зі спокусами, долають свої гріховні нахили, шукають святості серця й життя, не вихвалятимуться власною святістю. Вони голодні і спрагнені праведності. Гріх вони бачать украй грішним (Освячене життя, c. [9, 10]). ВЯЖ 139.4
Улітку, коли ми дивимося на далекий ліс, кожне дерево зодягнене в прекрасну зелену мантію, і ми можемо не відрізнити вічнозелені дерева від інших. Але з наближенням зими, коли мороз бере їх у свої крижані обійми, зриваючи прекрасне листя, тоді вічнозелені дерева видно відразу. Так буде з усіма, хто ходить покірно, не покладається на себе, а трепетно тримається за руку Христа. У той час як самовпевнені люди, котрі надіються на досконалість свого характеру, наражаючись на бурі випробувань, втрачають свій уявний одяг праведності, справжні праведники, які щиро люблять і бояться Бога, залишаються в одязі Христової праведності як добрі, так і важкі часи (там же, с. [11]). ВЯЖ 139.5
Щоб у характері людини виявилося чисте золото любові й віри, їй потрібно пережити важкі часи. Коли Церкву спостигають випробування і труднощі, справжні послідовники Христа утверджуються в непохитному завзятті й любові (там же, с. [12]). ВЯЖ 140.1