Освячені Його життям
Усе те, що потрібне для життя і побожності, подарувала нам Його Божа сила — пізнанням Того, Хто покликав нас власною славою і чеснотою (2 Петра 1:3). ВЯЖ 140.2
Ісус — це сходи в Небеса… і Бог закликає нас піднятися цими сходами. Але ми не можемо цього зробити, доки вага земних скарбів тягне нас донизу. Ми шкодимо собі, підносячи свій комфорт і власну вигоду вище за Божу справу. У земному майні або оточенні немає спасіння. Людина не здобуває перед Богом вищого становища або більших чеснот завдяки своїм земним багатствам. Якщо ми прагнемо справжнього досвіду сходження, то повинні залишити позаду всі перешкоди. Піднімаючись цими сходами, необхідно впевнено ступати на кожен щабель (Біблійний коментар АСД, т. 1, c. [1095]. Коментар Е. Уайт). ВЯЖ 140.3
Наше спасіння в тому, аби крок за кроком підніматися сходами, дивлячись на Христа, приліплюючись до Христа, неухильно зростаючи в Христі, щоб Він став для нас мудрістю, праведністю, освяченням. Віра, чеснота, пізнання, стриманість, терпеливість, побожність, братерство та любов — ось щаблі спасенних сходів (Свідчення для Церкви, т. 6, c. [147]). ВЯЖ 140.4
Необхідно мати мужність, стійкість, віру й повне довір'я до спасенної сили Бога. Ці небесні чесноти не з'являються миттєво, вони здобуваються через багаторічний досвід. Але кожен щирий ревний шукач стане учасником Божественної природи. Його душа сильно прагнутиме пізнати повноту любові, яка сягає за межі пізнання. Зростаючи у святості, він зможе краще розуміти піднесені, шляхетні істини Слова Божого, доки через споглядання не зміниться та зможе відображати образ свого Викупителя (Південний страж, 25 вересня 1906 р.). ВЯЖ 141.1
Боже дитя, ангели спостерігають за розвитком твого характеру, вони зважують твої слова і вчинки; тому стеж за собою… переконайся, що перебуваєш у Божій любові (там же). ВЯЖ 141.2
Любити Бога понад усе і ближнього, як самого себе, — ось справжнє освячення (Ознаки часу, 24 лютого 1890 р.). ВЯЖ 141.3