Освячені Його життям
Бо Царство Боже — не їжа й не пиття, а праведність, мир і радість у Святому Дусі (Римл. 14:17). ВЯЖ 141.4
Обітниці свідчать: “І дам вам нове серце”; “І духа Свого дам Я до вашого нутра”. Для нас це доступно завдяки заслугам праведності Христа: “І буде роботою істини — мир, і працею правди — спокійність й безпека навіки” (Ісаї 32:17). Люди, які відчувають згадану в цих словах зміну, виявлять, що всі їхні тривоги й занепокоєння зникли, вони знайдуть спокій своїм душам у Христі. Його заслуги, Його праведність зараховуються віруючій душі, тому віруючий здобуває внутрішній мир і радість у Святому Дусі (Наставник молоді, 18 травня 1893 р.). ВЯЖ 141.5
Господь бажає бачити Своїх синів і дочок щасливими, спокійними та слухняними… ВЯЖ 141.6
Щастя, до якого ми прагнемо з корисливих міркувань, відмовляючись від виконання власних обов'язків, не може бути стійким та тривалим; воно швидко минає, і душа наповнюється почуттям самотності й гіркоти. Лише служіння Богові приносить радість і задоволення. Християнин не блукає сумнівними стежками, він не підвладний смуткові й розчаруванню. Навіть якщо не насолоджуємося задоволеннями в цьому житті, ми можемо з радістю сподіватися вічного життя. ВЯЖ 141.7
Уже тут, на Землі, християнин може зазнати радості спілкування з Христом, насолоджуватися світлом Його любові, постійно тішитися Його присутністю. З кожним днем ми можемо наближатися до Ісуса, набувати глибшого досвіду в пізнанні Його любові, подумки осягати славну небесну Вітчизну (Дорога до Христа, c. [124, 125]). ВЯЖ 142.1
Спокій глибокий у віруючих, адже вони мають радість у Святому Дусі. Віра дає мир, а надія на Бога — радість. Віруй, тільки віруй, — каже мені моя душа, — віруй і спочивай у Бозі. Він здатний зберегти те, що ти довірила Його піклуванню. Він зробить тебе переможницею силою Того, Хто полюбив тебе (Свідчення для Церкви, т. 2, c. [319, 320]). ВЯЖ 142.2