“Улюблені! Ми тепер діти Божі, але ще не відкрилося, що будемо; знаємо тільки, що, коли Він з'явиться, то будемо подібні до Нього, бо побачимо Його, як Він є” (1Йоан 3:2) ДПХ 471.1
Чи може якась земна перевага зрівнятися з честю бути Божими синами, дітьми Небесного Царя, членами царської родини? Знатні тут на землі — всього лише люди. Вони помирають і повертаються в порох, їхня слава і честь не гарантують вічної радості. Але честь, яку дає Бог, — вічна. Бути Божими спадкоємцями, співспадкоємцями Христові — означає мати право на недосліджені багатства — скарби такої ціни, що порівняно з ними золото, срібло, коштовності цієї землі — ніщо. ДПХ 471.2
Спілкування з Отцем та Його Сином Ісусом Христом ушляхетнює, піднімає, додає “невимовної та преславної радості” (1Петр.1:8 ). Їжа, одяг, становище в суспільстві, багатство самі по собі не мають цінності, але зв'язок з Богом і причетність до Його божественної природи — загалом безцінні. Наше життя повинно бути “заховане з Христом у Бозі” (Кол.3:3 ), хоча “ще не відкрилося, що ми будемо... подібні до Нього, бо побачимо Його, як Він є” (1Йоан 3:2). ДПХ 471.3
Царське достоїнство християнського характеру буде сяяти, як сонце, і промені світла від обличчя Христового відбиватимуться на тих, котрі очистили себе, “як Він чистий” (1Йоан 3:3). Навіть якщо ми пожертвуємо всім, що маємо, навіть самим життям, — це незначна ціна за перевагу стати синами й дочками Бога. ДПХ 471.4
Коли Йоан у своєму смертному тілі споглядав на славу Божу, він упав, як мертвий. Він не зміг перенести світла. Та коли Божі діти “зодягнуться в безсмертя” (1Кор.15:53), вони побачать Його таким, яким Він є. Їх прийме Улюблений, і вони стоятимуть перед престолом. Усі їхні провини прощені (Ісая 44:22), всі беззаконня забуті. Тепер вони можуть бачити невмирущу славу Божого престолу. Вони були спільниками Христа у Його стражданнях, вони співпрацювали з Ним у плані викуплення, і радітимуть з Ним, коли побачать спасенні душі в Божому Царстві, аби славити Бога протягом вічності. ДПХ 471.5